АНОНС: У Києві презентують книгу про Ґарета Джонса

Презентація книги видавництва «Жнець» «Ґарет Джонс. Ціна правди» відбудеться у Києві 15 листопада.

До книжки увійшли вибрані статті та хроніка життя і пам'яті британського журналіста валлійського походження Ґарета Джонса.

 

Книга видана двома мовами — українською та англійською — за ініціативи видавництва та доценток кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Марини Женченко та Ярослави Приходи до виходу у широкий прокат історичного трилера "Ціна правди".

В основі книги — бакалаврський книжковий проєкт студенток Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Валентини Пасічної та Олени Тищук "Журналіст Ґарет Джонс".

Учасники презентації:

Поліна Толмачова, маркетинг-директорка FILM.UA Group

Аліса Калюжна, промо-продюсерка фільму "Ціна правди"

Ігор Женченко, директор видавництва "Жнець"

Марина Женченко, видавчиня, доцентка кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка

Ярослава Прихода, доцентка кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка

Олеся Стасюк, генеральний директор Національного музею Голодомору-геноциду

Віктор Брехуненко, директор Інституту дослідження Голодомору.

15 листопада, п'ятниця, 16:00.

Місце: Національний музей Голодомору-геноциду (вул. Лаврська, 3).

Вхід на подію вільний, за реєстрацією: forms.gle/GdvmipbqDsZYrx1h9

Кількість місць обмежена.

Акредитація ЗМІ: forms.gle/3LSdf1nqTm8sV95x6

Нагадаємо, незабаром на екрани виходить фільм відомої польської режисерки Агнєшки Голланд, який йтиме в українському прокаті під назвою "Ціна правди". Це історія Ґарета Джонса, валлійського журналіста, який попри заборону Радянського Союзу в'їжджати до України іноземним кореспондентам, вирушає у нелегальну мандрівку, в результаті якої публікує матеріали, що покликані відкрити світові очі на вбивчу політику Сталіна.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.