Створено електронний каталог український поховань у Чехії

27 грудня в приміщенні Посольства України в Чехії відбулася презентація електронного каталогу українських місць пам'яті на території Чеської Республіки

Про це повідомляє сайт посольства.

Захід відбувся за участі Посла Євгена Перебийноса та активістів громадської організації "Український меморіал": дослідниці Ганни Величко та розробника сайту Романа Міщенка.

 
ukrinform.ua

З допомогою онлайн-каталогу ukrmemorial.eu кожен може дізнатися про всі наразі відомі українські поховання в різних куточках Чеської Республіки, зокрема отримати дані про точне місце розташування та стан пам'ятника чи могили.

Дослідники з громадської організації "Український меморіал" закликають небайдужих активістів активно долучатися до роботи над каталогізацією українських поховань у Чехії та доповненням чи оновленням інформації на сайті. Додати нову пам'ятку можна самостійно через вбудовані інструменти на вебсторінці каталогу.

"Дуже важливо упорядкувати місця української пам'яті в Чехії. Для Посольства цей напрям став одним із головних пріоритетів у роботі, адже нації, які не пам'ятають свого минулого, не мають майбутнього", - відзначив Євген Перебийніс. 

Під час презентації Посол додатково поінформував про роботу Посольства України в Чеській Республіці в 2017-2019 роках щодо упорядкування українських поховань у Чехії.

Відтак, у 2017-2019 роках було адоптовано (придбано могилу у власність української держави терміном на 10 років) та впорядковано 36 місць пам'яті, зокрема: 21 поховання у Празі; 7 у Подєбрадах; 2 пам'ятники у Поухові; 1 у Пардубіце; 1 пам'ятник у Йозефові; 1 у Пршібрамі; 1 у Ліберці; а також по 1 у Брно та 1 у Мнєлніку.

Впорядкування здійснювалося за фінансової підтримки МЗС України у співпраці з такими українськими громадськими організаціями Чехії: Міжнародна асоціація українців "ЄвроМайдан", "Регіональне українське товариство Східної Чехії", "Українська ініціатива в ЧР", "Українська профспілка в ЧР".

Роботу щодо каталогізації та упорядкування українських місць пам'яті в Чеській Республіці буде продовжено і в 2020 році.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.