АНОНС: У Києві презентують книжку про російську історичну пропаганду та Україну

Дискусія «Ре-візія історії: російська історична пропаганда та Україна», приурочена до виходу друком одноіменної книги, відбудеться в Києво-Могилянській академії

У виданні українські історики дають обґрунтовану відповідь на пропагандистські наративи РФ щодо історії України.

 

Під час обговорення учасники шукатимуть відповіді на такі питання:

- що таке російська історична пропаганда та як з нею боротися;

- що говорить російська історична пропаганда про Україну;

- як Росія "виправдовує" свої дії історичним минулим;

- чому Росія намагається довести, що в України нема власної історії;

- як користувачі VK пояснюють, що "Україна – проєкт Заходу";

- чому Крим і Донбас не є "російськими".

Серед спікерів:

Володимир Єрмоленко, директор з аналітики ГО "Інтерньюз-Україна";

Ксенія Ілюк, експертка аналітичного відділу ГО "Інтерньюз-Україна";

Кирило Галушко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ;

Геннадій Єфіменко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України;

Іван Гоменюк, дослідник історії, автор книг "Пустощі східноєвропейської Кліо" (2011) та "Провісники Другої світової. Прикордонні конфлікти в Центрально-Східній Європі. Від розпаду імперій до Гляйвіцької провокації";

Сергій Громенко, кандидат історичних наук, публіцист;

Яна Примаченко, кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту історії України НАН України.

Серед дискутантів:

Олександр Зінченко, історик, автор проекту "Історична правда";

Олексій Мустафін, журналіст, письменник та історик;

Олександра Матвійчук, правозахисниця, голова правління Центру Громадянських Свобод, координаторка Євромайдан SOS.

середа, 30 жовтня, 18:00

Місце: Центр польських та європейських студій НаУКМА, вул. Волоська, 10 (підвал 6 корпусу), Київ.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.