АНОНС: У Києві презентують книжку про російську історичну пропаганду та Україну

Дискусія «Ре-візія історії: російська історична пропаганда та Україна», приурочена до виходу друком одноіменної книги, відбудеться в Києво-Могилянській академії

У виданні українські історики дають обґрунтовану відповідь на пропагандистські наративи РФ щодо історії України.

 

Під час обговорення учасники шукатимуть відповіді на такі питання:

- що таке російська історична пропаганда та як з нею боротися;

- що говорить російська історична пропаганда про Україну;

- як Росія "виправдовує" свої дії історичним минулим;

- чому Росія намагається довести, що в України нема власної історії;

- як користувачі VK пояснюють, що "Україна – проєкт Заходу";

- чому Крим і Донбас не є "російськими".

Серед спікерів:

Володимир Єрмоленко, директор з аналітики ГО "Інтерньюз-Україна";

Ксенія Ілюк, експертка аналітичного відділу ГО "Інтерньюз-Україна";

Кирило Галушко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ;

Геннадій Єфіменко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України;

Іван Гоменюк, дослідник історії, автор книг "Пустощі східноєвропейської Кліо" (2011) та "Провісники Другої світової. Прикордонні конфлікти в Центрально-Східній Європі. Від розпаду імперій до Гляйвіцької провокації";

Сергій Громенко, кандидат історичних наук, публіцист;

Яна Примаченко, кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту історії України НАН України.

Серед дискутантів:

Олександр Зінченко, історик, автор проекту "Історична правда";

Олексій Мустафін, журналіст, письменник та історик;

Олександра Матвійчук, правозахисниця, голова правління Центру Громадянських Свобод, координаторка Євромайдан SOS.

середа, 30 жовтня, 18:00

Місце: Центр польських та європейських студій НаУКМА, вул. Волоська, 10 (підвал 6 корпусу), Київ.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.