В Іспанії почалася ексгумація останків Франко з мавзолею

Під Мадридом почалася ексгумація останків Франсиско Франко, що керував Іспанією впродовж десятиліть. Через 44 роки після смерті його останки будуть перенесені з мавзолею в звичайну могилу.

Про це повідомляє ВВС.

Поліція охороняє вхід до кладовища
Поліція охороняє вхід до кладовища
REUTERS

Довгоочікувана ексгумація останків диктатора буде означати, що соціалістичний уряд країни виконав свою ключову обіцянку: не прославляти диктатора, який правив країною майже 40 років.

Сім'я Франко безуспішно оскаржувала перепоховання в суді.

Ексгумація почалася о 8:30 за Гринвічем, останки Франко перевезуть на вертольоті.

Останки Франко покоїлись в базиліці меморіального комплексу "Долина Полеглих". Перепоховання відбудеться на муніципальному кладовищі в районі Ель-Пардо, де знаходиться могила дружини диктатора.

Соціалісти говорили про те, що згідно із законом про історичну пам'ять від 2007 року в "Долині Полеглих" можуть спочивати тільки останки людей, загиблих в ході іспанської громадянської війни, Франко ж помер своєю смертю.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.