АНОНС: Виставка Нью-Йорк – Іловайськ: Вибір. Пам'яті Марка Паславського

Відвідувачі зможуть ознайомитися із основними сторінками життя Маркіяна: народження в родині вихідців із України, навчання у військовій академії Вест-Пойнт, участь в боях проти російсько-терористичних військ, загибель під Іловайськом.

Про це повідомляє Музей української діаспори.

 

У чотирьох тематичних залах відвідувачі зможуть ознайомитися із основними сторінками життя Маркіяна: народження в родині вихідців із України, навчання в українській школі, участь в Пласті, становлення світогляду, навчання у військовій академії Вест-Пойнт, служба в 75-у полку рейнджерів США, переїзд в Україну, участь у Помаранчевій Революції та Революції Гідності, служба в добровольчому батальйоні "Донбас", участь в боях проти російсько-терористичних військ, загибель під Іловайськом.

На виставці будуть представлені артефакти з фондів Музей української діаспори та Національного музею Революції Гідності.

Окрема зала виділена під кінозал, де вперше демонструватиметься тізер фільму "Made in Ukraine. Життя за життя", створений Alex Studio Production (режисер Олег Ущенко) за підтримки Міністерства інформаційної політики України.

Також буде презентовано видання "Заклик діяти" – роздуми Маркіяна Паславського про те, як змінити Україну на краще.

Куратори виставки: Назарій Розлуцький, Олександр Бриндіков.

Час: 17 серпня, субота, 16.00

Місце: Музей української діаспори, вул. Московська 40 Б, м. Київ

Виставковий проект "Нью-Йорк – Іловайськ: Вибір" триватиме до 20 жовтня 2019 року. Окрім експозиції у межах виставки запланована спеціальна програма для відвідувачів: кураторські та авторські екскурсії, кінопокази та дискусії.

Організатори проекту: родина Маркіяна Паславського, Музей української діаспори, Музей історії міста Києва, Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності та бійці добровольчого батальйону "Донбас".

Контакт: +380 (44) 280-64-18

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.