Найманці РФ "декомунізували" площу в центрі Донецька. ФОТО

Донецькі терористи перейменували Жовтневу площу в центрі міста на честь знищеного ватажка "ДНР" Олександра Захарченка.

Як повідомляє Цензор.НЕТ, про це з посиланням на ЗМІ окупантів інформує блогер Necro Mancer.

 

"Декомунізація триває успішно", - з іронією прокоментував він фото таблички з новою назвою площі.

 

Довідково. Жовтнева площа – так все ще називають місце перед будівлею облдержадміністрації та обласної ради. Раніше це був плац для стройових занять, що продувався всіма вітрами, у всякому разі – щось дійсно схоже на площу. Зараз, це просто продовження бульвару Пушкіна. Але назва залишалася. На карті міста – з 1984 року, з моменту здачі в експлуатацію "білого дому".

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.