Бронзовий пам’ятник Леніну продали як «металобрухт» за 500 тисяч гривень

На Дніпропетровщині з електронного аукціону продали пам’ятник Леніну, демонтований у Жовтих Водах 2014 року. Інформація про це розміщена на сайті аукціону.

Скульптура, виготовлена з литої бронзи вагою 6 тонн, була продана як металобрух, за ціною 500 тисяч гивень. Початкова вартість складала 385 875 гривень. В аукціоні взяли участь чотири учасники, їхні дані не розголошуються, повідомляє українська редакція "Радіо Свобода".

Пам'ятник Леніну в Жовтих Водах на Дніпропетровщині демонтували в 2014 році (фото ілюстративне)
Пам'ятник Леніну в Жовтих Водах на Дніпропетровщині демонтували в 2014 році (фото ілюстративне)
Фото: AFP

Водночас головний бухгалтер КП "ВЖРЕО" Жовтоводської міської ради Олена Пузирей підтвердила, що скульптура була виставлена на торги через борги підприємства у сплаті податків.

Продавцем був відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, який наклав арешт на майно комунального підприємства "ВЖРЕО".

"Через борги був накладений арешт на частину майна, яке не використовується в господарській діяльності підприємства, це, зокрема, ця скульптура, пожежна машина і ще кілька позицій. Виконавча служба приїхала й описала це майно.

У нас арештовані рахунки, борги із виплати зарплати працівникам, борги зі сплати податків – все через те, що тарифи на послуги підприємства не були відкориговані", – сказала Олена Пузирей.

За словами головного бухгалтера, увесь час з моменту демонтажу пам'ятника скульптура зберігалась на території комунального підприємства й перебуває в гарному стані.

В мерії Жовтих Вод заявляють, що оскаржуватимуть рішення про виставлення пам'ятника на торги в суді, адже скульптура "не належить комунальному підприємству й має культурно-історичну цінність".

Довідково. У лютому 2014 року під час всеукраїнського "ленінопаду" пам'ятник Леніну в Жовтих Водах був демонтований, згідно з рішенням міської ради. Депутати міськради також вирішили передати об'єкт на зберігання КП "ВЖРЕО" Жовтоводської міськради.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.