Бронзовий пам’ятник Леніну продали як «металобрухт» за 500 тисяч гривень

На Дніпропетровщині з електронного аукціону продали пам’ятник Леніну, демонтований у Жовтих Водах 2014 року. Інформація про це розміщена на сайті аукціону.

Скульптура, виготовлена з литої бронзи вагою 6 тонн, була продана як металобрух, за ціною 500 тисяч гивень. Початкова вартість складала 385 875 гривень. В аукціоні взяли участь чотири учасники, їхні дані не розголошуються, повідомляє українська редакція "Радіо Свобода".

Пам'ятник Леніну в Жовтих Водах на Дніпропетровщині демонтували в 2014 році (фото ілюстративне)
Пам'ятник Леніну в Жовтих Водах на Дніпропетровщині демонтували в 2014 році (фото ілюстративне)
Фото: AFP

Водночас головний бухгалтер КП "ВЖРЕО" Жовтоводської міської ради Олена Пузирей підтвердила, що скульптура була виставлена на торги через борги підприємства у сплаті податків.

Продавцем був відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, який наклав арешт на майно комунального підприємства "ВЖРЕО".

"Через борги був накладений арешт на частину майна, яке не використовується в господарській діяльності підприємства, це, зокрема, ця скульптура, пожежна машина і ще кілька позицій. Виконавча служба приїхала й описала це майно.

У нас арештовані рахунки, борги із виплати зарплати працівникам, борги зі сплати податків – все через те, що тарифи на послуги підприємства не були відкориговані", – сказала Олена Пузирей.

За словами головного бухгалтера, увесь час з моменту демонтажу пам'ятника скульптура зберігалась на території комунального підприємства й перебуває в гарному стані.

В мерії Жовтих Вод заявляють, що оскаржуватимуть рішення про виставлення пам'ятника на торги в суді, адже скульптура "не належить комунальному підприємству й має культурно-історичну цінність".

Довідково. У лютому 2014 року під час всеукраїнського "ленінопаду" пам'ятник Леніну в Жовтих Водах був демонтований, згідно з рішенням міської ради. Депутати міськради також вирішили передати об'єкт на зберігання КП "ВЖРЕО" Жовтоводської міськради.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.