Бронзовий пам’ятник Леніну продали як «металобрухт» за 500 тисяч гривень

На Дніпропетровщині з електронного аукціону продали пам’ятник Леніну, демонтований у Жовтих Водах 2014 року. Інформація про це розміщена на сайті аукціону.

Скульптура, виготовлена з литої бронзи вагою 6 тонн, була продана як металобрух, за ціною 500 тисяч гивень. Початкова вартість складала 385 875 гривень. В аукціоні взяли участь чотири учасники, їхні дані не розголошуються, повідомляє українська редакція "Радіо Свобода".

Пам'ятник Леніну в Жовтих Водах на Дніпропетровщині демонтували в 2014 році (фото ілюстративне)
Пам'ятник Леніну в Жовтих Водах на Дніпропетровщині демонтували в 2014 році (фото ілюстративне)
Фото: AFP

Водночас головний бухгалтер КП "ВЖРЕО" Жовтоводської міської ради Олена Пузирей підтвердила, що скульптура була виставлена на торги через борги підприємства у сплаті податків.

Продавцем був відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, який наклав арешт на майно комунального підприємства "ВЖРЕО".

"Через борги був накладений арешт на частину майна, яке не використовується в господарській діяльності підприємства, це, зокрема, ця скульптура, пожежна машина і ще кілька позицій. Виконавча служба приїхала й описала це майно.

У нас арештовані рахунки, борги із виплати зарплати працівникам, борги зі сплати податків – все через те, що тарифи на послуги підприємства не були відкориговані", – сказала Олена Пузирей.

За словами головного бухгалтера, увесь час з моменту демонтажу пам'ятника скульптура зберігалась на території комунального підприємства й перебуває в гарному стані.

В мерії Жовтих Вод заявляють, що оскаржуватимуть рішення про виставлення пам'ятника на торги в суді, адже скульптура "не належить комунальному підприємству й має культурно-історичну цінність".

Довідково. У лютому 2014 року під час всеукраїнського "ленінопаду" пам'ятник Леніну в Жовтих Водах був демонтований, згідно з рішенням міської ради. Депутати міськради також вирішили передати об'єкт на зберігання КП "ВЖРЕО" Жовтоводської міськради.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.