АНОНС: Вечір спогадів "Іловайськ. 5 років потому"

У Києві відбудеться вечір спогадів про Іловайськ від волонтерів і військових.

ро це повідомляє Національний музей Революції Гідності.

 

Слово Іловайськ у масовий ужиток українців увійшло, коли набуло сумного значення. Це місце найбільших живих втрат України в сучасній війні. До Іловайської трагедії Збройні сили звільняли місто за містом, а після – ось уже п'ять років їхні дії зосереджені на утриманні територій.

Наступ української армії спинило вторгнення частин і техніки Російської Федерації. День незалежності 2014 року Україна зустріла звісткою про масштабне оточення своїх військових підрозділів.

В такому становищі командування поклалося на домовленість із ворожою стороною про те, що всі наші військовослужбовці покинуть місце дислокації. Попри те, колони українців, що рухалися "зелений коридором", нещадно розстріляні.

Число полонених, поранених і вбитих, не рахуючи цивільне неселення, перевищило тисячу осіб. Окремою графою містяться військові, досі зниклі безвісти.

Спогадами ділитимуться:

Влад Сорд – учасник ілловайських подій, поет, співзасновник видавництва "Дім химер";

Анна Гвоздяр – волонтерка в київському шпиталі з початку війни;

Денис Антіпов – учасник бойових дій, філолог, науковець, громадський діяч;

Яна Зінкевич – засновниця батальйону "Госпітальєри", волонтерка, новообрана депутатка Верховної ради.

Модеруватиме Сергій Позивайло.

Час: 28 серпня, середа, 18:30

Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану , майдан Незалежності, 2, другий поверх Будинку профспілок.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.