Під Житомиром вандали облили червоною фарбою пам’ятник захисникам України. ФОТО

У селищі Озерне під Житомиром невідомі облили червоною фарбою пам’ятник захисникам України, який там напередодні відкрили.

Про це повідомила кореспонденту Укрінформу начальник відділу комунікації Головного управління Нацполіції у Житомирській області Алла Ващенко.

 

"Вранці 24 серпня до поліції надійшло повідомлення про те, що в ніч із 23 на 24 серпня невідомі пошкодили пам'ятник героям-захисникам України в смт Озерне шляхом розлиття фарби. На місце події виїжджали співробітники поліції", - зауважила Ващенко.

За її словами, за вказаним фактом розпочато кримінальне провадження за статтею 194 Кримінального кодексу (умисне знищення або пошкодження майна).

Фото з пошкодженим пам'ятником раніше опублікувала на своїй сторінці у Facebook начальник управління культури та туризму Житомирської ОДА Тетяна Парфентієва.

"Вчора свяченою водою, сьогодні червоною фарбою, ставлення окремих "патріотів" до військових у військовому містечку Озерне. Боротьба триває", - написала Парфентієва.

Меморіал загиблим учасникам АТО/ООС "Героям – захисникам України" відкрили поблизу гімназії в Озерному 23 серпня.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.