У Києві відкриють памʼятник Ігорю Сікорському. ВІДЕО

У Києві почався процес встановлення пам'ятника авіаконструктору українського походження Ігорю Сікорському.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на прес-службу Київської міської державної адміністрації.

Макет пам'ятника
Макет пам'ятника
Фото: https://www.the-village.com.ua

"За кілька днів ми відкриємо в столиці пам'ятник одному з найвидатніших киян — всесвітньо відомому авіаконструктору Ігорю Сікорському. Пам'ятник, виготовлений за підтримки меценатів, вже встановлюють біля аеропорту, що тепер носить ім'я Сікорського (колишній аеропорт "Жуляни")", — зазначив мер Києва Віталій Кличко.

Автором пам'ятника є архітектор Володимир Журавель, який раніше займався створенням композиції "Діти запускають кораблики", яка встановлена на Поштовій площі.

Сама скульптура виготовлена з бронзи і покрита темно-зеленою патиною. Стоятиме фігура авіаконструктора на гранітній півсфері. Загальна висота пам'ятника становитиме 7,2 м.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.