Меморіальну дошку Левку Лук'яненку на Чернігівщині пошкодили в день відкриття. ФОТО

Не встигли с. Седневі відкити меморіальну дошку Героєві України, радянському політв'язню та автору тексту Акта проголошення незалежності України Левку Лук'яненку, як того дня хтось облив її фарбою.

Гранітну дошку на честь борця за незалежність України урочисто відкрили 23 серпня о 13.00, передає УНІАН.

Її встановили на стіні будинку, в якому Лук'яненко жив після повернення з заслання. Нині там проживає його сестра Зінаїда.

Дошка Лук'яненку щойно після відкриття
Дошка Лук'яненку щойно після відкриття
Євген Орда

Проте вже о 22.23 того ж дня військовий капелан, священник Катерининської церкви Чернігова Євген Орда виклав у "Фейсбуці" фото, де видно бурі плями на дошці.

"Невідомі її облили томатним соусом, там розкидано квіти, зірвано прапор", - написав він

Речниця ГУ Нацполіції в області Юлія Ковтун повідомила, що на місці події працювала поліція, зокрема, правоохоронці опитали свідків.

"Проводиться подальша перевірка, з метою встановлення причетних до цієї події осіб", - поінформувала вона.

На дошці видно червоні плями
На дошці видно червоні плями
євген орда

Нагадаємо, що акт андалізму стався напередодні річниці від дня народження Левка Лук'яненка - він народився 24 серпня 1928 року. 

Як повідомлялося, вшанувати Левка Лук'яненка на державному рівні ухвалила Верховна Рада України 6 червня цього року.

Президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким встановив призначити державні стипендії імені Левка Лук'яненка низці політичних в'язнів.

Український дисидент, учасник визвольного руху та екс-депутат Верховної Ради Левко Лук'яненко помер 7 липня 2018 року в лікарні.

Читайте також:

In memoriam. ЛЕВКО ЛУК'ЯНЕНКО

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.