У Києві відкрили виставку про звільнені у 2014-му міста сходу України. ФОТО

1 липня у вікнах Укрінформу відкрилася фотовиставка «Вертаємо своє» до 5-річчя звільнення міст сходу України.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 
Фото: УІНП

Ця виставка є спільним проєктом Українського інституту національної пам’яті та УНІА «Укрінформ». У виставці використано 16 фотографій кореспондентів Укрінформу.

Світлини розповідають про життя 5-ти міст сходу України – Маріуполя, Слов’янська, Краматорська, Бахмута, Мар’їнки, – що були звільнені у 2014 році українськими військовими від окупації російськими найманцями.

«У наших вікнах в центрі мирного міста, поруч з театрами, бутиками, поруч з людьми, які мирно гуляють, з’явилися фотознімки, які зупиняють ті миті, які є трагічними, складними для нашої країни, але які показують нам ціну повернення свого: наших територій і наших людей», – говорить генеральний директор УКРІНФОРМу Олександр Харченко.

 
Фото: УІНП

На світлинах представлена техніка та спорядження української армії на початку війни, зруйновані російськими бойовиками будинки в деокупованих містах та знищені українськими військовими позиції найманців.

А, головне, обличчя військових, які звільняли українські міста Донеччини і Луганщини, захищаючи територіальну цілісність України. Ця виставка розповідає про героїзм і перемоги українських вояків.

 
Фото: УІНП

«Я часто повторюю фразу почуту від знайомого ветерана: «Ми оберігали вас від війни, ми перестаралися». Так і є. Усі, хто не був на війні, хто був тут, у тилу, всі повірили, що війна дуже далеко. Хтось навіть повірив у те, що війни немає, що від неї можна сховатися, що її можна забути.

Це насправді шлях до поразки, адже надзвичайно важливо розуміти, що війна триває, потрібно мобілізувати всі сили суспільства на захист України і елементом, власне, цієї мобілізації є нагадування про героїчні вчинки тих людей, які пройшли через цю війну», – закцентував Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В'ятрович.

 
Фото: УІНП

На відкритті ветеран російсько-української війни, кавалер Ордену «За мужність» ІІІ ступеню, заступник Міністра у справах ветеранів України Олександр Терещенко зауважив:

«Коли вийти на Хрещатик, тут у Києві, прогулятися по вулиці, напевно, не складається враження, що десь йде війна, що в цей час хтось ризикує своїм життям, хтось його віддає.

І саме такі виставки дають нам можливість зрозуміти, що якби в тому чотирнадцятому році не загинули хлопці і не звільнили ці міста, можливо, війна дійшла би до Києва.

Адже саме тоді РФ перевіряла нас на міцність і, отримавши такий спротив, вона зупинилася там. Ми повернемо наші міста, ми повернемо Крим і Україна буде єдиною і незалежною».

 
Фото: УІНП

Воїн Першого батальйону оперативного призначення імені Героя України генерала Сергія Кульчицького Володимир Пастушок розповів:

«Я зараз часто співпрацюю з молоддю з деокупованих у 2014-му році територій. Нещодавно один старшокласник мені сказав: «Ми би зараз просто не дозволили, щоб хтось до нас приїхав розповідати про «маладиє рєспубліки» і загарбувати наші території».

І такі думки в молоді завдяки тому, що ми звільнили ці міста і принесли в душі населення Україну. І я впевнений, що більше такого в нас не повториться».

 
Фото: УІНП

Виставку організували: Український інститут національної пам’яті, УНІА «Укрінформ».

Над нею працювали: Аліна Карбан, Петро Бей, Роман Кулик, Владислав Куценко, Зоя Бойченко.

Фотографи: Дмитро Смольєнко, В'ячеслав Мадієвський, Маркіян Лисейко, Олексій Сурков.

Художник: Нікіта Тітов. Дизайн: Ганна Беркутова.

 
Фото: УІНП

Довідка.

У лютому 2014 року розпочалася російсько-українська війна. Агресія путінської Росії стартувала з окупації та анексії Криму, невдалої спроби запуску проєкту «Новоросія», масованих артилерійських обстрілів з території Російської Федерації та відкритим вторгненням російської регулярної армії на сході України.

Приблизне число жертв в Україні від бойових дій оцінюють від 30 до 35 тисяч. Із них – понад 7 тисяч загиблих (цивільних і українських військових).

Майже 1,5 мільйона мешканців Сходу України вимушено залишили домівки. Знищено інфраструктуру окупованих регіонів, 27% промислового потенціалу Донбасу незаконно переміщено до Росії.

Для більшості громадян України напад Росії став шоком. І в колективній пам’яті українців літо 2014-го року найсильніше запам’яталось трагічними втратами українського війська під час боїв за Іловайськ та вздовж українсько-російського кордону.

Але влітку 2014-го року українські військові здобули і низку важливих перемог, які не дали окупантам повністю захопити навіть Донецьку та Луганську області.

5 років тому були звільнені ключові міста Донецької області: Лиман (4 червня 2014 року), Маріуполь (13 червня 2014 року), Слов’янськ, Краматорськ, Дружківка та Костянтинівка (5 липня 2014 року), Бахмут (6 липня 2014 року), Торецьк (21 липня 2014 року), Авдіївка (30 липня 2014 року), Красногорівка (1 серпня 2014 року), Мар’їнка (5 серпня 2014 року), та Луганської області: Рубіжне (21 липня 2014 року), Севєродонецьк (22 липня 2014 року), Лисичанськ (24 липня 2014 року).

Війна загострила питання консолідації української нації як запоруки національної безпеки. Активний наступ військ РФ на території України вдалося зупинити завдяки спільним зусиллям українців, які стали на захист держави у лавах Збройних Сил України, Національної гвардії України, добровольчих формувань та масового волонтерського руху.

Сьогодні російсько-українська війна на Сході України триває. З різною інтенсивністю, яка неспівставна з бойовими діями 2014–2015 років, але вона не зникла з порядку денного України та світу.

Вертаємо своє!

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.