Верховний суд Іспанії заблокував ексгумацію останків Франко

Верховний суд Іспанії заблокував ексгумацію останків диктатора Франциско Франко з мавзолею "Долина полеглих" за шість днів до початку робіт.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на El Pais.

Франциско Франко
Франциско Франко

П’ять магістратів четвертої секції Верховного суду "одноголосно" позитивно відповіли на прохання родини диктатора призупинити ексгумацію, на якій наполягав уряд Педро Санчеса з самого початку каденції.

Верховний суд вважає, що якщо він не задовольнить прохання сім'ї про тимчасове призупинення ексгумації, це може завдати шкоди заявникам і "особливо державним інтересам, втіленим в державі та її конституційних інститутах, які серйозно постраждають, якщо ці останки будуть ексгумовані".

Уряд Педро Санчеса вирішив перенести останки диктатора Франсиско Франко з фінансованого державою мавзолею у монументальному комплексі "Долина полеглих" минулого року. Причина – уряд вважає, що меморіал має бути місцем пам'яті про громадянську війну, а не прославляти диктатуру.

У вересні рішення перенести останки Франко схвалив іспанський парламент. Кілька нащадків Франко висловили свій "твердий і одностайний" опір ексгумації. Тисячі правих сил протестували проти виносу останків Франко з мавзолею.

"Жодна родина не повинна бути змушена проходити через дві ексгумації і три поховання одного з своїх близьких, поки не будуть вичерпані всі юрисдикційні способи, якими вони могли б забезпечити свої законні права", - йдеться у скарзі родини диктатора.

Довідково. Мавзолей, відкритий самим Франко в 1959 році, розташований в католицькій базиліці на схилі пагорба, де також похований засновник іспанської фашистської партії "Фаланга" Хосе Антоніо Прімо де Рівера. Довгий час "Долина полеглих" була місцем паломництва правих груп в Іспанії.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.