В Іспанії витратили 1000 годин на повторну реставрацію статуї XVI ст., зіпсованої непрофесіоналом

Статую Святого Георгія XVI сторіччя в північній Іспанії відреставрували повторно. Після попередньої «реставрації» знадобилося сотні годин копіткої праці, щоб відновити оригінальний вигляд твору.

Минулого літа за реставрацію дерев'яної статуї святого Георгія, яка розташована в церкві Св. Михаїла в м. Естелья, що в провінції Наварра, взявся місцевий художник, повідомляє The Guardian.

У результаті лик святого отримав забарвлення, яке робило його подібним на іграшкового персонажа.

 
Оригінальний вигляд скульптури, скульптура після аматорської реставрації, скульптура після повторної реставрації
Уряд наварри

Тепер же вигляд статуї максимально наближений до її вигляду перед 2018 роком. Голова департаменту історичної спадщини уряд Наварри Карлос Мартінес Алава повідомив, що останні штрихи в роботі завершені два тижні тому і в планах доставити статую до Естельї.

«Процес зайняв багато часу, тому що нам треба було зробити попередні тести та взяти зразки, щоб побачити, як проводити очистку та визначити, за допомогою яких матеріалів і способів, – сказав він. – Сьогодні статуя пофарбована в ті кольори, в яких вона була до невдалої реставрації минулого року. Але ми знаємо, що втратили частину оригінальної фарби у процесі».

 
Процес реставрації забрав багато часу і грошей
фото: уряд наварри

Алава думав, що все вийшло справді добре. «Частинки фарби, які втрачені, ми замазали, тож з відстані все виглядає однаково, – сказав він. – Але якщо підійти ближче, можна дуже чітко побачити, де оригінал, а де ні».

Процес реставрації забрав багато часу. Якщо врахувати роботу всіх, хто був залучений до проекту, вийде біля 1000 годин.

«Також реставрація потребувала великих матеріальних затрат. Архідієцезія Памплони і парафія витратили біля 32-33 тисячі євро. Якби вони зробили все як слід, то це б коштувало в районі 10-12 тисяч євро. Їх помилка в результаті спричинила зростання вартості реставрації втричі. І ще вони мали заплатити 6 тисяч євро штрафу», – сказав голова департаменту.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.