"Рукопис Войнича" XV століття розшифрували в Британії. ФОТО

Лінгвіст з Бристольського університету розгадав мовну систему рукопису Войнича, переклавши деякі його фрази.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на The Guardian.

«Мова [якою написаний манускрипт - ІП] протороманська. Це єдиний відомий приклад, тому що він був мовою простих людей і тому не використовувався в офіційних документах», - заявив доктор Джерард Чешир, який розгадав таємницю артефакту.

За його словами, код не можна було зламати, тому що це був зовсім не код, а суміш народної латини та інших розмовних мов Середземномор'я, які виникли після розпаду Римської імперії. Вона стала основою романських мов, таких як французька, іспанська та італійська.

Згідно з дослідженням, робота є єдиним відомим прикладом мови простих людей з Іск'ї, вулканічного острова в Неаполітанській затоці, де королева Арагону, Валенсії, Майорки та інших земель Марія Кастильська (1401-1458) жила в Арагонському замку.

 

Наприклад, фраза «orla la», яка перекладається як «на межі або та, яка втрачає терпіння», котра використовується для опису жінки в сцені з дитячою ванною, цілком може бути коренем французької фрази «oh la la».

Як зазначає видання, рішення загадки манускрипту дозволило заглянути в повсякденне життя жінок у середньовічній Європі. Рукопис являє собою збірник трав'яних засобів, лікувальних ванн і астрологічних читань, що стосуються питань жіночого розуму і тіла, репродукції і виховання дітей.

Також на сторінках манускрипту є розкладна графічна карта, на якій зображена місія під керівництвом королеви Марії з порятунку тих, що вижили після виверження вулкана 4 лютого 1444 року.

 

ДОВІДКА:

Рукопис Войнича - це манускрипт XV століття, написаний невідомими авторами невідомою раніше мовою. Рукопис був виявлений у 1912 році польським антикваром Вільфрідом Войничем у стародавньому південноєвропейському замку Вілла Мондрагоне. Наразі артефакт зберігається в бібліотеці рідкісних книг Бейнеке Єльського університету.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.