У Шаргороді відновлюють одну з найстаріших в Україні синагог фортечного типу.

Побудована в 1589 році синагога була частиною оборонної системи міста Шаргорода, нині Вінницької області. Реставрація будівлі почалася близько року тому.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на "Лехаим". 

За даними "Фейсбук"-групи, створеної адміністраторами проекту для збору коштів і контролю за відновленням, роботи включали: вивезення 60 тонн відходів із внутрішніх приміщень й аварійний ремонт даху, щоб зупинити протікання, що пошкодило стіни. Була проведена заміна та підсилення балок, гідроізоляція внутрішніх стін горища, частковий ремонт турелей і роботи з ремонту дерев'яних підлог.

 Шаргородська синагога. Фото: forum.zamki-kreposti.com.ua

Експерт Центру єврейського мистецтва в Єрусалимі Сергій Кравцов назвав це "величезним проривом".

За даними "Фейсбук"-групи проект складається з чотирьох етапів, загальною вартістю близько 170 тисяч доларів: 1) заміна покрівлі; 2) демонтаж стелі між першим і другим поверхами в головному залі, який був встановлений у радянський період, коли будівля використовувалася як завод із виробництва соків; 3) роботи з реставрації інтер'єру; 4) роботи з реставрації фасаду.

На сьогодні фінансування надходить від приватних донорів, у тому числі від нащадків євреїв із Шаргорода.

Під час турецької окупації з 1672 по 1699 рік синагога використовувалася як мечеть. Вона була закрита в 1930 році за радянської влади та перетворена на фабрику з виробництва соку. Святиню було розділено на дві частини, але зовнішній вигляд зберігся недоторканим, як і чотиристовпна центральна біма (узвишшя, з якого читають Тору).

Синагогу, яка є історичною пам'яткою, повернули у власність невеликої єврейської громади, хоча величезні чани для соків та інше обладнання залишалися на місці протягом багатьох років.

Як повідомлялося, в Бершадському районі Вінницької області "чорні археологи" пограбували  два кругани на території круганного могильника.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.