УІНП просить до ГПУ відкрити провадження через проспект Жукова в Харкові

Український інститут національної пам’яті звернувся до генерального прокурора України Юрія Луценка з проханням відреагувати на рішення Харківської міської ради повернути проспекту Григоренка імені Жукова.

Про це йдеться в листі за підписом голови УІНП Володимира В’ятровича до Генпрокуратури, який є цитує UA: Харків.

В УІНП просять провести перевірку викладених у листі обставин, пов’язаних із прийняттям Харківською міськрадою рішення щодо присвоєння імені Жукова проспекту у Харкові, та «в установленому порядку порушити кримінальне провадження за ст. 436-1 Кримінального кодексу за фактом поширення та публічного використання символіки комуністичного тоталітарного режиму».  

«Згідно з нормами чинного законодавства присвоєння імені Георгія Жукова будь-якому об’єкту топоніміки населеного пункту на території України заборонено, з огляду на таке. Порядок присвоєння вулицям, площам, проспектам, бульварам, скверам, провулкам та іншим об’єктам топоніміки імен фізичних осіб регулюється Законом України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій». […] Частиною шостою статті 3 прямо «забороняється присвоювати юридичним особам та об’єктам права власності імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік (крім випадків, пов’язаних з розвитком української науки та культури)….», — вказано у листі.

Георгій Жуков, зазначають в Інституті, обіймав посади заступника народного комісара оборони СРСР, першого заступника народного комісара оборони СРСР, заступника міністра збройних сил СРСР, першого заступника міністра оборони СРСР та міністра оборони СРСР.

«Таким чином, Георгій Жуков є особою, яка обіймала керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР. Винятки, передбачені частиною шостою статті 3 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», стосуються виключно «розвитку української науки та культури», а також «пам’ятників та пам’ятних знаків, пов’язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або розвитком української науки та культури», — стверджують в УІНП.

В Українському інституті національної пам’яті також посилаються на рішення судів у Житомирі та Запоріжжі, які підтвердили законність перейменування об’єктів топоніміки, названих на честь Жукова.

«З метою захисту інтересів держави просимо органи прокуратури звернутися до адміністративного суду із позовом до Харківської міської ради про визнання зазначеного вище рішення протиправним та його скасування», — сказано у листі УІНП до ГПУ.

Харківська міська рада проголосувала за повернення імені Жукова проспекту Григоренка 19 червня. 20 червня рішення офіційно оприлюднили. Того ж дня із позовом до Харківського окружного адмінсуду звернувся представник народного депутата України Андрія Білецького, який просить скасувати рішення міськради. Із заявою до поліції після рішення міськради звернувся депутат міської ради Ігор Черняк. 

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.