Мінкультури запускає проект E-обліку пам’яток України

У Міністерстві культури відбулася презентація пілотного проекту впровадження електронного обліку об'єктів культурної спадщини "Державний реєстр нерухомих пам'яток України".

Пілот буде реалізовано на базі Вінницької області, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

“Електронна платформа і облік об’єктів культурної спадщини, де б можна було у зручний спосіб створити цю базу, розкласти по організації, по тому, який стан був, яка ситуація по реставраційних об’єктах…

Це зараз нам потрібно. Тому ми сьогодні говоримо про початок пілотного проекту, до якого залучено багато фахівців”, - сказав міністр культури Євген Нищук.

Він зазначив, що у 2017 році після тривалого блокування був оновлений сам реєстр об’єктів культурної спадщини. Тоді, за його словами, до реєстру внесли сотні пам’яток як національного, так і місцевого значення.

“Це дає елементарну відповідальність за конкретний об’єкт і дає можливість зберегти і врятувати ці об’єкти від знищення, від руйнації, від вандальної реконструкції”, - пояснив Нищук.

Віце-президент НАН України Сергій Пирожков зазначив, що створення електронного обліку об’єктів культурної спадщини є презентацією України всьому світу.

"У нас є багато пам'яток, багато письмових документів, але коли є електронна база даних, то ми одразу відкриваємо наші пам’ятки для використання або знайомства усьому світу", - сказав Пирожков.

Начальник відділу культурно-мистецьких установ управління культури і мистецтв Вінницької ОДА Валентина Троян зазначила, що проект є унікальним та важливим для України, і він розпочинається саме на Вінниччині, що є великою відповідальність для регіону.

"Сьогодні у Вінницькій області нараховується більше 3300 об’єктів культурної спадщини, з них 128 є пам’ятками національного значення. Для області це дуже важливо. Ми розуміємо відповідальність цього проекту та його серйозність", - сказала Троян.

За її словами, цей проект дасть можливість тергромадам швидко знаходити інформацію щодо наявності об’єктів культурної спадщини на їхній території. Також правоохоронним органам буле легше перешкоджати їх руйнуванню.

Як зауважив географ, член НАНУ Леонід Руденко, Мінкультури створило перший такий проект, який дасть змогу побачити кінцевий результат функціонування електронного реєстру тих об’єктів, за які відповідальне міністерство.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.