У Львові відкрили меморіальну дошку письменнику Роману Іваничуку

27 травня у Львові пройшли урочисті заходи з нагоди 90-ліття Романа Іванчука. Спершу відбулася панахида на могилі письменника на Личаківському цвинтарі. Відтак на вул. Пекарська, 13 відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки Роману Іваничуку.

Про це повідомляє Гал-Інфо із посиланням на прес-службу Львівської міської ради.

 

Пізніше, ввечері пройшла урочиста академія у Національному академічному українському драматичному театрі імені М. Заньковецької.

Нагадаємо, 27 травня 2019 року видатному львівському письменнику Романові Іваничуку виповнилося б 90 років.

Довідка.

Роман Іваничук — лауреат Шевченківської премії (1985 р.), депутат Верховної Ради 1-го скликання, Почесний громадянин м. Львова (1999 р.), Герой України (2009 р.). Проживав у Львові з 1961 року до своєї смерті в 2016 році.

Найбільше визнання Роман Іваничук здобув як автор історичних романів: «Мальви», «Черлене вино», «Манускрипт з вулиці Руської», «Вода з каменю», «Четвертий вимір», «Шрами на скалі», «Журавлиний крик», «Бо війна війною», «Орда».

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.