АНОНС: Лекція «Російсько-українська гібридна війна: історія та сучасність»

У березні минає 5 років від початку російської збройної агресії проти України, а саме: прямого застосування збройної сили та опосередкованих методів підступної російсько-української гібридної війни.

З цього приводу ініціатива "Пам’ять нації" запрошує на лекцію.

 

На лекції ви почуєте про причини, передумови та стратегічні цілі російської агресії проти України. Про політичні, соціально-економічні, гуманітарні, інформаційні та воєнні особливості гібридної війни Росії проти України.

Про локальні успіхи України у протидії російській агресії та шлях до перемоги – головні завдання, які стоять перед Україною.

Лектор: Ігор Рейтерович – кандидат політичних наук, доцент, керівник політико-правових програм Українського Центру суспільного розвитку, доцент кафедри публічної політики та політичної аналітики Національної академії державного управління при Президентові України.

Автор та співавтор 80 наукових статей, монографій, навчальних посібників, численних аналітичних та публіцистичних статей з питань внутрішньої та зовнішньої політики.

Час: 6 квітня, субота, 16:00.

Місце: Козацький дім, пров. Т.Шевченка, 5 (2 поверх), ст.м. Майдан Незалежності.

Вхід вільний

Читайте також:

Дві агресії і ще одна. Як Москва "гібридно" воювала з Україною

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.