У Києві з'явилася вулиця Ґедройця

У четвер, 29 листопада, на пленарному засіданні Київської міської ради депутати перейменували вулицю Тверську у центрі Києва на вулицю Єжи Ґедройця.

Перейменування підтримали 79 депутатів, повідомляє Еспресо із посиланням на прес-службу Київської міської ради.

 Єжи Ґедройць пояснює Збіґнєву Бжезинському, як грати на "Великій шахівниці". Літературний інститут, 1963 рік

Рішення Київради було косолідованим. Як свідчать резульатати поіменного коголосування, за нього проголосували представники всіх фракцій, депутати яких зареєструвалися на засіданні.

Як йдеться у повідомленні, таке рішення сприятиме вшануванню пам’яті видатного польського публіциста і громадського діяча, активного прихильника польсько-української співпраці. Зазначимо, що письменник був противником взаємних територіальних претензій.

"Саме завдяки Єжи Ґєдройцеві змінився підхід до України в Польщі, серед культурної інтелігенції і в політичних колах, які зрозуміли, що українці - це не вороги, а сильна європейська нація, що має право на свою державу", - заявив депутат Верховної Ради Микола Княжицький, який прийшов на засідання Київради.

"Дякую депутатам Київради і всім, хто підтримував це рішення і його ініціював! Особливо Данилові Лубківському, з яким ми разом мали честь виступити на засіданні" - доповнив він.

Участь у громадському обговоренні, яке тривало з 28 грудня 2017 року до 15 січня 2018 року взяли 2228 осіб. Із них 1495 громадян, а це 67%, підтримали перейменування.

Читайте також:

Пан Редактор. Єжи Ґєдройць та його спадщина

Вулиці Ґедройця не буде? "Свободі" дорога Тверська у Києві

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.