АНОНС: Прес-брифінг за ратифікацію Римського статуту

Правозахисники та постраждалі від злочинів проти людяності вимагають від політиків ратифікувати Римський статут

Про це повідомляє Платформа Правозахисний порядок денний

 

Поряд із місцем розстрілів Героїв Небесної сотні, правозахисники та жертви злочинів проти людяності звернуться до політиків із вимогою ратифікувати Римський статут.

Учасники брифінгу розкажуть, що у свій час стало на заваді приєднанню України до Міжнародного кримінального суду, які підводні камені були закладені в конституційній реформі, як уся ця ситуація впливає на розгляд "українське портфоліо" в Офісі прокурора, кому в Україні потрібна боротьба із безкарністю та чому це питання знову стає актуальним передодні виборів.

Участь у брифінгу візьмуть:

Надія ВОЛКОВА, координаторка робочої групи ППД щодо ратифікації Римського статуту, голова Української правової консультативної групи;

Біл ПЕЙС, голова Коаліції за Міжнародний кримінальний суд;

Давід КАТІН, генеральний секретар "Парламентарів за глобальні дії";

Світлана ЗАЛІЩУК, народна депутатка України;

Олександра МАТВІЙЧУК, голова правління Центру громадянських свобод ;

Вікторія ПАНТЮШЕНКО, дружина військовополоненого танкіста Богдана Пантюшенка, який знаходиться в полоні із 2015 року;

Володимир БОНДАРЧУК, голова ГО "Родина Героїв Небесної сотні", син загиблого учасника Революції Гідності Сергія Бондарчука

Час: 15 листопада, четвер, 13:00

Місце: м. Київ, на вулиці Інститутській (верхній вихід від метро Хрещатик)

Контакт: Сергія Зайченко, +380671032046, human.rights.agenda.ua@gmail.com

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.