Мінкульт та Google співпрацюватимуть з цифровизації друкованої спадщини

Під час робочої зустрічі були розглянуті перспективи включення України в програму компанії Google по цифровізації друкованої спадщини у партнерстві з Міністерством культури.

Про це йдеться на сторінці КабМіну.

 

Міністр культури Євген Нищук провів зустріч з директором по взаємодії з органами державної влади Google Україна Олегом Якимчуком. У зустрічі також взяли участь директор по взаємодії з органами державної влади CFC Consulting Олексій Сивак та проектні менеджери компанії.

Наразі компанія Google приділяє значну увагу використанню цифрових можливостей для збереження унікальних культурних та історичних пам’яток.

Однією із наймасштабніших в цьому напрямку є кампанія з безкоштовного оцифрування книжок, яка вже охопила десятки мільйонів найкращих літературних творів та унікальних старовинних видань, що зберігаються в провідних бібліотеках Європи та США.

У ході кампанії такі книги проходять процедуру сканування та переведення в електронний формат з подальшим розміщенням в Інтернеті.

"Проект з цифровізації книжок існує доволі давно і має чимало позитивних відгуків, ми хочемо запропонувати Україні долучитися до цієї програми. Компанія Google дуже зацікавлена у співпраці з Україною і Міністерством культури, зокрема.

Адже саме у партнерстві з Мінкультури у нас народжуються такі чудові соціально-культурні проекти, як "Автентична Україна", що включає віртуалізацію дерев'яних церков ЮНЕСКО та музеїв просто неба та віртуальний 3D-тур українськими оперними театрами", - зазначив директор по взаємодії з органами державної влади Google Україна Олег Якимчук.

За словами представників CFC Consulting, реалізацію цього проекту планують здійснити впродовж півтора-двох років, що дозволить відкрити багату українську літературу світові.

"Ми як державний орган, що забезпечує формування державної політики у сфері книговидавництва та бібліотечної справи, надзвичайно зацікавлені у реалізації подібних проектів.

Звичайно, він ще потребує певних технічних доопрацювань, зокрема, узгодження з вже діючою програмою Українського інституту книги "Цифрова бібліотека", проте це надзвичайна нагода для України – показати світові величне культурне надбання нашого народу за допомогою сучасних технологій", - наголосив Міністр культури України Євген Нищук.

Нагадуємо, що Україна здобула першість у міжнародному рейтингу доступу до архівів КГБ.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.