За три роки на Донеччині перейменували 109 населених пунктів та 3 тисячі вулиць

Від квітня 2015 року на території Донецької області перейменували 109 населених пунктів, 2950 вулиць та інших об’єктів топоніміки, а також демонтували 75 пам’ятників та пам’ятних знаків.

Всі ці заходи здійснені на виконання Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" - повідомляє прес-служба Донецької ОДА.

 Фото: Дзеркало тижня

Департамент інформаційної та внутрішньої політики надіслав листи містам та районам області з проханням завершити процес демонтажу пам’ятників та пам’ятних знаків, які мають символіку комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.

Як повідомляють в Донецькій ОДА, в рамках ініціативи "Українізація міст" протягом 2017-2018 років 4 міста здійснили повну "українізацію" (Дружківка, Покровськ, Вугледар, Мирноград) та отримали 70 млн. грн. на реалізацію інфраструктурних проектів.

На Донеччині також замінили 7500 табличок назв вулиць та інших об’єктів топоніміки, рекламних вивісок, інформаційних стендів українською мовою в рамках реалізації ініціативи "Українізації міст".

Нагадуємо, що днями учасники першого Історичного форуму "Декомунізувати не можна залишити" підтримали перейменування Дніпропетровської області на Січеславську.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.