Співробітників та агентів КГБ не люструватимуть? – законопроект

У Верховній Раді України пропонують не застосовувати закон про очищення влади до штатних працівників чи негласних агентів КГБ.

Про це повідомляє видання "Вголос" із посиланням на законопроект № 8525.

 

Автор законопроекту Паламарчук Микола Петрович, який обраний народним депутатом за списком партії БПП.

Проектом Закону пропонується внести зміну до Закону України "Про очищення влади", а саме виключити такий критерій застосування очищення влади, до осіб, які були штатними працівниками чи негласними агентами в КГБ СРСР, КГБ УРСР, КГБ інших союзних республік колишнього СРСР, Головному розвідувальному управлінні Міністерства оборони СРСР, закінчили вищі навчальні заклади КГБ СРСР.

У пояснювальній записці вказано, що відповідно до статті 1 Конституції України, Україна є демократичною, правовою державою. В Україні визнається і діє принцип верховенства права (стаття 8 Конституції України).

Суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності; жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов’язкова; держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України (стаття 15 Конституції України).

Нагадуємо, що Закон про очищення влади схвалений у 2014 році. Документ, серед іншого, передбачає, що низка категорій осіб протягом десяти років не має права обіймати посади у державних органах влади України.

22 січня 2018 р., у 100-річчя з дня проголошення України незалежною державою, нардепи-націоналісти зареєстрували у Верховній Раді законопроект №7521 "Про правонаступництво України щодо Української Народної Республіки", де у Статті 6 вказано, що "Україна має право пред'явити вимоги Російській Федерації у частині компенсацій за злочини, скоєні проти українців тоталітарним комуністичним режимом в період окупації території України з 18 березня 1921 року по 23 серпня 1991 року".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.