У Вроцлаві перехрестя назвали іменем генерала УНР Безручка

У польському Вроцлаві іменем генерала УНР Марка Безручка названо одне з кругових перехресть.

Про це повідомляє Укрінформ.

 Фото із Фейсбук

У церемонії з цього приводу у суботу 23 червня взяли участь посол України у Польщі Андрій Дещиця, представники влади міста, місцева українська громада, та делегація зі Львова.

"Це дуже важливий день для українсько-польської дружби, символом якої є Марко Безручко. Особливо через те, що зовсім недавно у Львові одну з вулиць названо іменем Яцека Куроня (відомий польський політик і суспільний діяч, прибічник українсько-польського примирення – ІП)", - підкреслив Дещиця.

На його переконання, українцям і полякам потрібно пам'ятати про те, що "в минулому ми разом робили важливі справи і разом і надалі можемо робити щось хороше".

Голова міської ради Вроцлава Яцек Оссовський заявив, що місце обрано гідне – воно велелюдне, поблизу розташована найбільша лікарня міста.

"Біографія патрона є настільки багатою, що про нього можна говорити півтори години",- підкреслив Оссовський, оцінюючи заслуги Безручка.

Голова польської частини Українсько-польського форуму партнерства Ян Маліцький наголосив, що говорячи про відносини між країнами, потрібно пам'ятати передусім про те, що в них було хорошого.

Як відомо, генерал-хорунжий армії УНР Марко Безручко очолював героїчну оборону від більшовиків польського міста Замостя у серпні-вересні 1920 року. У міжвоєнний період він керував військовим міністерством уряду УНР в екзилі, був очільником Українського клубу у Варшаві. Безручко похований у Варшаві на православному кладовищі на Волі поряд з іншими генералами та солдатами УНР.

Нагадуємо, що недавно на Чернігівщині відкрили меморіальну дошку офіцеру армії УНР.

Створення дивізії «Галичина», як політичний проект та цивілізаційний вибір

Однією з найбільш контроверсійних сторінок українського національно-визвольного руху є історія дивізії військ СС «Галичина». Практично кожне згадування дивізії в науковій літературі чи публіцистиці, супроводжується розповсюдженням міфів та пропагандистських штампів.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.