АНОНС: У Києві презентують проект «ВІЙНА ПОРУЧ»

На центральних вулицях Києва з’являться скульптури-силуети, які нагадають перехожим: війна поруч, і за мирне небо над ними заплачено високу ціну.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

Війна на Сході України триває довше, аніж на східному театрі бойових дій Другої світової війни. Тривалий час лінія фронту стабільна, хоча щодня вибухають снаряди, гинуть українські захисники та потерпають мирні люди.

У Києві й інших великих містах, навіть тих, які близько до фронту, життя ввійшло у звичне русло, далеке від воєнних реалій. Щоденна рутина та клопоти, заповнені містянами щовечора кафе й ресторани…

Проект "ВІЙНА ПОРУЧ" покликаний нагадати українцям, що на Сході їхньої держави, зовсім поруч, триває ось уже п’ятий рік поспіль жорстока боротьба за їхні життя, нагадати, якою ціною вдалося зупинити агресора та зірвати його ординські плани.

"Емоційний проект талановитого митця й палкого активіста Олеся Кромпляса – своєрідний холодний душ для мільйонів українців, які змирилися із сухою, але методичною телевізійною статистикою втрат і подій на Східному фронті чи звикли до неї, спроба пробудити розчарованих та збайдужілих співвітчизників від буденної суєтності й допомогти їм усвідомити, що боротьба за наші цінності та свободу триває.

Цей проект будить нашу совість, стимулює соціальну відповідальність і громадянську активність. І саме тому наш заклад усіляко підтримує його", – вважає Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.

Проект "ВІЙНА ПОРУЧ" є комплексом заходів і включає фотовиставку "Звільнення Маріуполя. Літо війни", систему малих вуличних скульптур, розміщених у середмісті, а також розповідей очевидців перших днів війни, які можна прочитати, пройшовши за посиланням на інтернет-ресурс, розміщеним на кожній скульптурі.

Автор проекту Олесь Кромпляс – документаліст та доброволець, особисто брав участь в операції з визволення Маріуполя, поєднував обов’язки солдата й фотожурналіста.

Добірка складається з двох десятків фотографій, які ілюструють бойовий шлях автора та його побратимів із батальйону "Азов" із червня до вересня 2014 року – від визволення Маріуполя до боїв за Іловайськ і підписання Мінських угод.

Організатори: Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності, Національно-просвітницький центр "Трансформер".

За підтримки: Київської міської ради, Печерської , Подільської та Шевченківської районних у місті Києві державних адміністрацій, Київського метрополітену.

Місце проведення та тривалість проекту:

Вуличну експозицію проекту відкрито для перегляду з 13 червня до 22 липня 2018 року цілодобово. Силуети буде розміщено на Михайлівській площі, набережній Дніпра, Поштовій площі, в парках імені Петра Сагайдачного й Тараса Шевченка, на майдані Незалежності та біля станцій метро "Олімпійська", "Льва Толстого", "Хрещатик", "Арсенальна", "Золоті ворота", "Палац спорту", "Поштова площа", "Контрактова площа".

Екскурсія з презентацією вуличної експозиції проекту "ВІЙНА ПОРУЧ" для журналістів 13 червня о 15:00 – в парку імені Тараса Шевченка (збір біля пам’ятника Тарасові Шевченку)

Офіційне відкриття проекту о 19:00 – Національно-просвітницький центр "Трансформер", вул. Велика Житомирська, 19Б, Київ

Фотовиставку відкрито для перегляду з 13 червня до 24 червня 2018 року з 10:00 до 22:00 без вихідних у Національно-просвітницькому центрі "Трансформер" (вул. Велика Житомирська, 19Б, Київ). Вхід вільний.

Контакт: тел. (093) 717-62-61.

Акредитація ЗМІ – прес-служба Музею Революції Гідності: maidanmuseum@gmail.com, тел. (067) 508-26-39, (093) 503-72-88, (099) 717-59-95.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.