Кличко проти перенесення пам'ятника Щорсу: один із найкрасивіших

Мер Києва Віталій Кличко виступає проти перенесення пам'ятника Миколі Щорсу, встановленого в центрі столиці.

Про це він сказав журналістам в п'ятницю в Києві, передає "Українська правда".

 Фото: Podrobnosti

"Що стосується мене, цей пам'ятник мені дуже подобається... Я особисто проти його перенесення", – сказав мер.

Кличко зазначив, що оскільки закон про декомунізацію вимагає перенесення пам'ятника, то можна це зробити, але тільки за згодою Міністерства культури України.

"Сьогодні історію інтерпретують, переписують, але цей пам'ятник є однією з найкрасивіших пам'яток в Європі", – додав мер.

За його словами, такі пам'ятники повинні нагадувати городянам про те, що було, щоб не повторювати помилок історії в майбутньому.

Крім того, мер назвав маніпуляцією заяви Міністерства культури, що нібито міська влада не передає їм документи, що дозволяють демонтувати пам'ятник.

"Це пам'ятник національного значення, це означає, що ми не можемо ніяких дій здійснювати без узгодження і дозволу Міністерства культури", – стверджує Кличко.

Як повідомлялося, міністр культури Євген Нищук і керівник Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович адресують питання демонтажу пам'ятника Щорсу в центрі столиці владі Києва.

Зараз пам'ятник Щорсу огороджений, щоб уникнути самовільного демонтажу активістами, а будівельні риштування навколо нього зведено для огляду та замірів в рамках підготовки до демонтажу силами Київської міської державної адміністрації.

У березні 2017 року Київрада ухвалила рішення "Про заходи з переміщення (перенесення) пам'ятки військовому діячу Щорсу М.О.", що передбачає звернення до Міністерства культури з пропозицією про перенесення пам'ятника.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.