Кличко проти перенесення пам'ятника Щорсу: один із найкрасивіших

Мер Києва Віталій Кличко виступає проти перенесення пам'ятника Миколі Щорсу, встановленого в центрі столиці.

Про це він сказав журналістам в п'ятницю в Києві, передає "Українська правда".

 Фото: Podrobnosti

"Що стосується мене, цей пам'ятник мені дуже подобається... Я особисто проти його перенесення", – сказав мер.

Кличко зазначив, що оскільки закон про декомунізацію вимагає перенесення пам'ятника, то можна це зробити, але тільки за згодою Міністерства культури України.

"Сьогодні історію інтерпретують, переписують, але цей пам'ятник є однією з найкрасивіших пам'яток в Європі", – додав мер.

За його словами, такі пам'ятники повинні нагадувати городянам про те, що було, щоб не повторювати помилок історії в майбутньому.

Крім того, мер назвав маніпуляцією заяви Міністерства культури, що нібито міська влада не передає їм документи, що дозволяють демонтувати пам'ятник.

"Це пам'ятник національного значення, це означає, що ми не можемо ніяких дій здійснювати без узгодження і дозволу Міністерства культури", – стверджує Кличко.

Як повідомлялося, міністр культури Євген Нищук і керівник Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович адресують питання демонтажу пам'ятника Щорсу в центрі столиці владі Києва.

Зараз пам'ятник Щорсу огороджений, щоб уникнути самовільного демонтажу активістами, а будівельні риштування навколо нього зведено для огляду та замірів в рамках підготовки до демонтажу силами Київської міської державної адміністрації.

У березні 2017 року Київрада ухвалила рішення "Про заходи з переміщення (перенесення) пам'ятки військовому діячу Щорсу М.О.", що передбачає звернення до Міністерства культури з пропозицією про перенесення пам'ятника.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.