У Німеччині відкрили пам’ятник Карлу Марксу

У німецькому місті Трір, де народився Карл Маркс, відкрили пам’ятник філософу. Відкриття було приурочене до 200-річчя з дня народження Маркса.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на видання Die Zeit.

 Фото: Die Zeit.

Пам'ятник місту подарував Китай. Скульптура виконана з бронзи. Разом з постаментом вона сягає висоти 5,5 метра.

У відкритті взяли участь близько 200 гостей, в тому числі китайська делегація.

Посол Китаю в Берліні Ші Мінге назвав статую "свідченням нашого дружнього обміну", яким Китай "хотів передати великому Карлу Марксу повагу і пам'ять Китаю та китайського народу".

Під час відкриття у Трірі пройшли одразу декілька демонстрацій проти появи монумента в місті. За даними поліції, близько 70 людей зібралися на марш ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" під гаслом "Геть Маркса з п’єдестала".

У контр-демонстрації взяли участь 150 осіб, ще близько 300 людей долучились до мітингу прихильників пам'ятника.

Нагадуємо, що президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер під час виступу на заході, присвяченому народженню Маркса, заступився за філософа, заявивши, що його не слід оцінювати за злочини, вчинені його послідовниками через десятиліття після його смерті.

Німецька група, що представляє інтереси жертв комунізму, розкритикувала святкування річниці Маркса.

Читайте також:

У Харкові повалили погруддя Георгію Жукову. ФОТО

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.