АНОНС: Дискусійна програма "Де? Кому? Нізащо!" про радянський архітектурно-монументальний спадок

У рамках Kyiv Art Week 2018 19-20 травня відкриється дискусійна програма "Де? Кому? Нізащо!", присвячена сценаріям розвитку радянського архітектурного і монументального спадку в Україні

Пошук точок перетину актуального інтересу до радянського спадку та нагальної потреби "перевинайти" його місце у сучасній державі — у фокусі дискусійної програми Kyiv Art Week.

Серія лекцій та зустрічей з міжнародними та українськими експертами пропонує поміркувати про подальші сценарії роботи з архітектурною, мистецькою та дискурсивною пам’яттю радянської України.

Куратори і архітектори з інших держав колишньої СРСР і соціалістичного блоку, де процес переосмислення відбувався раніше і за інших обставин, поділяться досвідом існуючих практик роботи з урбаністичним і культурним спадком. Історики та фотографи розкажуть, як полюбити радянський модернізм та зрозуміти його цінність.

Нарешті, автори знакових об’єктів 1960-80-х рр. — живі класики українського мистецтва та архітектури — поділяться унікальними історіями створення та подальшої долі своїх проектів.

Окрему подяку організатори висловлюють художнику Вові Воротньову за дозвіл на використання назви його роботи "Де? Кому? Нізащо!", що вперше була експонована на виставці "ДЕ НЕ ДЕ" у січні 2016 року. 


ПРОГРАМА

19 травня

13:00 - Український Модернізм – Бруталізм – Постмодернізм: як його зрозуміти і пробачити?

Лектор: Євгенія Губкіна, архітектор, дослідниця, куратор / Харків, Україна


14:30 - Працювати зі спадщиною, яка триває: досвід Національної галереї мистецтв у Вільнюсі

Лектор: Егле Юсевічуте (Eglė Juocevičiūtė ), куратор Національної галереї мистецтв Литви / Вільнюс, Литва


16:00 - #postlenin і #жовтоблакить: осмислення декомунізаційних процесів у проектах ДЕ НЕ ДЕ 

Лектор: Євгенія Моляр, мистецтвознавець, учасниця самоорганізованої ініціативи ДЕ НЕ ДЕ / Київ, Україна


17:30 - Мапа соціалістичного модернізму

Лектор: Думітру Русу, архітектор, співзнасновник Bureau for Art and Urban Research (BACU Association) / Бухарест, Румунія


19:00 - Вернісаж виставки "Про монументи республіки" фотографа Євгена Нікіфорова 

Також о 19:00 відбудеться відкериття фотопроекту Євгена Никифорова "Про монументи республіки", присвяченого процесу й наслідкам декомунізації та змінам публічного простору у містах України. Виставка триватиме до 27 травня.

20 травня

13:00 -  Свобода панорами: зображення творів, розміщенних в публічному просторі

Лектор: Анна Штефан, кандидат юридичних наук, партнер Ctrl. Law Firm та Ctrl. School / Київ, Україна


14:30 -  1950-ті VS 1970-ті. Прецеденти збереження соціалістичної архітектури у Чехії.

Лектор: Мартін Стракош (Martin Strakoš), історик мистецтва, реставратор / Острава, Чехія


16:30 - Де модернізм, а де я? 

Лектор: Олексій Биков, архітектор, співавтор книги Soviet Modernism. Brutalism. Post-modernism (осінь, 2018) / Київ, Україна

18:00 - СССР: незручний спадок

Лектор: Фредерік Шобен (Frederic Chobin), фотограф, автор книги CCCP – Cosmic Communist Constructions Photographed (Taschen) / Париж, Франція

Місце: Київський палац дітей та юнацтва (вул. І. Мазепи, 13), галерейний простір на 1-му поверсі. Вхід на події – з лівої сторони будівлі крізь скляні двері (стежте за вказівниками).

Партнери: Французький Інститут в Україні / Institut français d'Ukraine, Чеський центр / České centrum, Юридична школа Ctrl. School, Київський палац дітей та юнацтва, Національний художній музей України.

Вхід вільний.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.