Спецпроект

Інститут нацпам'яті Польщі планує провести розкопки на могилі УПА в Грушовичах

Інститут національної пам'яті Польщі заявив про проведення археологічних досліджень у Грушовичах, на місці зруйнованого пам'ятника воякам УПА, вже 24-25 травня.

Повідомлення опубліковано на сайті Інституту національної пам'яті Польщі, повідомляє "Вголос".

Зазначається, що метою археологічних робіт є перевірка достовірності інформації про поховання бійців Української повстанської армії на місці пам'ятника.

Про проведення робіт ІНП Польщі повідомив посла України в Польщі, Об'єднання українців у Польщі, а також запросив їхніх представників взяти участь у роботах як спостерігачі.

Як повідомлялося, на місці надгробного пам'ятника воякам УПА, зруйнованого польськими шовіністами у квітні минулого року, вже цього місяця польська сторона запланувала розпочати пошуково-ексгумаційні роботи, не повідомивши про це Україну.

У розмові із кореспондентом "Вголосу" відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії з увічнення пам'яті Святослав Шеремета заявив, що відповідно до міждержавної угоди польська сторона мала би погодити ці роботи з Україною, проте жодного звернення досі не було.

"Станом на сьогодні жодного звернення щодо початку проведення пошуково-ексгумаційних робіт до нас не надходило, ми довідалися про це з преси. Вважаю, що поляки мали б узгодити з українською стороною терміни проведення цих робіт і організацію спільної експедиції. З іншого боку, а як можна проводити спільну експедицію, якщо мені заборонений в'їзд до Польщі?

Не виключаю, що вони організовують це свідомо, аби я не був присутнім під час робіт. Видається, що теперішня польська влада та польський Інститут національної пам'яті ставлять собі за мету знищити українські місця пам'яті в Польщі, які стосуються Української повстанської армії", – зазначив Святослав Шеремета.

Нагадаємо, 26 квітня 2017 року представники польських націоналістичних організацій розібрали надгробний пам'ятник воякам УПА на кладовищі села Грушовичі поблизу Перемишля, який до цього вже плюндрували вандали. Тоді акція, яка відбувалася за згодою війта гміни Стубно і в яку не втручалася поліція, викликала рішучий протест Об'єднання українців у Польщі (ОУП).

Відомо, що упродовж 2014-2016 років на півдні Польщі знищено чи сплюндровано 15 місць пам'яті. В жодному із випадків зловмисників не було затримано. Часто інформація про це першою з'являлася на проросійських сайтах.

18 листопада 2017 року Святослава Шеремету не впустили до Польщі, звинувативши його у "нацизмі" і "пропаганді злочинних ідеологій".

Читайте також:

Польща відбудує пам'ятник УПА в Грушовичах

Українські могили, польські могили, холодна війна та гаряче сонце Сан-Ескобара

Польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України

105 нелегальних польських пам'ятників в Україні. Їх легалізацію зірвав інцидент в Грушовичах

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Польща стверджує, що демонтаж пам'ятника в Грушовичах був законним

Польський інститут нацпам’яті не хоче говорити з УІНП про інцидент в Грушовичах

Порошенко і Дуда обговорили інцидент у Грушовичах

МЗС України обурене провокацією в Грушовицях

Сплюндрований пам'ятник у Верхраті відчистили

Польські активісти: Відозва з Верхрати

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.