АНОНС: Лекція «Микола Сціборський: життя та ідеї засновника ОУН»

У Києві розкажуть про героїчні та загадкові сторінки життя одного із засновників ОУН, а також про ідейний спадок та устрій його «Націократії».

 

Визвольні змагання 1917-1921 років дали життя українському націоналізму. Одним із його провідних теоретиків і практиків був Микола Сціборський.

5 років бурхливого моря революції і війни дали йому можливість проявити себе і як військового командира, і як чиновника центрального та місцевого рівнів.

Якщо Дмитро Донцов вдихнув ідею в український післявоєнний мілітарний рух, то Микола Сціборський оформив її в структуровану модель. Сучасники відзначали його неймовірну працьовитість, аристократизм і самовідданість справі боротьби за незалежність української нації.

Найбільшим його вкладом в розвиток українського націоналізму є розробка концепції "націократії" – вітчизняного оригінального суспільно-політичного устрою, який став наповненням ідеї Української Самостійної Соборної Держави.

Про це та багато іншого йтиметься на лекції дослідника соціології історії Данила Коваля.

Час: 7 квітня, субота, 19.00.

Місце: літературний клуб "Пломінь", провулок Шевченка 5 (ст. м. Майдан Незалежності), Козацький Дім (3 поверх).

Читайте також:

"Держава вище класів і партій!". Конституція України: проект ОУН

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.