Харківському досліднику майя встановили пам’ятник у Мексиці. ФОТО

У мексиканському місті Меріда відкрили пам’ятник Юрію Кнорозову, який дешифрував ієрогліфічну писемність майя.

Про це пише Explorer Life.

 Пам'ятник Кнорозову. Фото: УНІАН

Монумент встановлено поряд з Великим музеєм світу майя. З лицьового боку панелі Кнорозов зображений у повний зріст, тримаючи в руках кішку Асю. З іншого боку – ієрогліфи майя.

Крім того, на постаменті вибито слова Юрія Кнорозова з промови на церемонії вручення ордена – Ацтекського орла за виняткові заслуги перед Мексикою: "Серцем я завжди залишаюся мексиканцем".

 Демонічний Кнорозов з Асею

Український вчений, дослідник майя Юрій Полюхович коментує цю подію:

"Ця ініціатива відкриття пам’ятка належить учениці Юрія Кнорозова – Галині Єршовій, яка давно про це мріяла.

Як відомо, перший пам’ятник у Мексиці встановлено в Канкуні в 2012-му, який, радше, я б назвав у стилі Пікассо – таких нестандартних форм. Цей же монумент має більш звичну форму.

За основу взято найвідоміше фото радянського науковця з котом, бо він їх обожнював. Зазначу, що Юрій Кнорозов – радянський вчений, який народився в Україні, а жив і творив за часів Радянського Союзу.

Якщо говорити про його коріння, то в ньому змішана вірменська, українська та російська кров.

Місце відкриття пам’ятника, біля Великого музею світу майя, вибрали не випадково, адже він уособлює титанічну працю науковця.

Я радий, що такому великому вченому встановлено пам’ятник, однак в Україні, окрім назв вулиці в Харкові та Південному, де народився Юрій Кнорозов, нема нічого: ні монумента, ні наукового центру, ні гранітної таблички з його іменем, наскільки я знаю".

У далекому 1955 році радянський дослідник захищав кандидатську дисертацію "Повідомлення про справи в Юкатані" Дієго де Ланди, як етно-історичне джерело".

В цій праці Юрій Кнорозов описав, як він розшифровував писемність майя, ключова ідея якої полягає не в літерах чи окремих словах, а в складах. Доповідь науковця тривала лише 3,5 хвилин – комісія одразу вирішила присудити йому ступінь доктора наук.

Труднощі перекладу полягали в мізерній кількості пам’яток писемності майя, що збереглися до наших днів. Адже в 1562 році іспанський єпископ Юкатана Дієго де Ланда спалив колосальну кількість книг і пам’яток цієї культури, дізнавшись, що навернені до християнства майя продовжували ідолопоклонство.

Нагадуємо, що у лютому археологи знайшли в Мексиці незвичайне кільцеве поховання.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.