Вежа з черепів у центрі Мехіко: археологи зробили нове відкриття. ВІДЕО

Археологи з Мексиканського Національного інституту антропології та історії розкопали нові частини ацтекської вежі з черепів, розташованої безпосередньо під центром сучасного Мехіко.

На думку експертів, виявлені частини споруди – це фасад і східна частина башти, яка загалом, як підрахували вчені, містить 119 черепів, на додачу до сотень інших, знайдених раніше, повідомляє ВВС. Україна.

 
ФОТО: reuters

Вперше вежу Вей Цомпатлі, відому за легендами й історичними документами, виявили у 2015 році під час реставрації старовинної будівлі у центрі столиці.

Імовірно, ця споруда є жертовником у святилищі ацтекського бога сонця, війни і людських жертвоприношень.

Вежа з черепів була розташована збоку в храмі Віцилопочтлі – верховного божества і патрона столиці ацтеків Теночітлана.

Ацтеки, які говорили мовою науатль, населяли досить істотну частину центральної Мексики і мали свою державу, що датується XIV-XVI ст.

Їхню цивілізацію завоювали іспанські конкістадори, які на чолі з Ернаном Кортесом захопили Теночітлан у 1521 році.

Відомо, що подібна споруда, складена з людських останків, наводила жах на солдатів, які прибули на американський континент разом із конкістадорами.

Ця структура у формі циліндра розташована поруч із центральним собором Мехіко, побудованим на тому місці, де знаходився Темпло Майор - головний храм Теночітлана.

"Темпло Майор продовжує нас дивувати, тому що Вей Цомпатлі, без сумніву, є однією з найбільш вражаючих археологічних знахідок, зроблених у Мексиці за останні роки", - сказала міністерка культури Алехандра Фраусто.

Археологи встановили, що цю вежу діаметром 4,7 метра споруджували у три прийоми, приблизно з 1486 по 1502 рр.

Спочатку вчені вважали, що усі виявлені черепи належали воїнам, однак з'ясувалося, що частина з них – це останки жінок і дітей. Це дало підстави вважати, що тут також робили жертвопринесення ацтекським богам.

"Хоча ми не можемо з точністю сказати, як багато з них були воїнами, можливо, якась частина була захоплена для принесення в жертву, - сказав археолог Рауль Баррера. - Але ми знаємо, що вони стали частиною сакральної жертви, дарами богам або навіть самі стали персоніфікувати божества".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.