Харківському досліднику майя встановили пам’ятник у Мексиці. ФОТО

У мексиканському місті Меріда відкрили пам’ятник Юрію Кнорозову, який дешифрував ієрогліфічну писемність майя.

Про це пише Explorer Life.

 Пам'ятник Кнорозову. Фото: УНІАН

Монумент встановлено поряд з Великим музеєм світу майя. З лицьового боку панелі Кнорозов зображений у повний зріст, тримаючи в руках кішку Асю. З іншого боку – ієрогліфи майя.

Крім того, на постаменті вибито слова Юрія Кнорозова з промови на церемонії вручення ордена – Ацтекського орла за виняткові заслуги перед Мексикою: "Серцем я завжди залишаюся мексиканцем".

 Демонічний Кнорозов з Асею

Український вчений, дослідник майя Юрій Полюхович коментує цю подію:

"Ця ініціатива відкриття пам’ятка належить учениці Юрія Кнорозова – Галині Єршовій, яка давно про це мріяла.

Як відомо, перший пам’ятник у Мексиці встановлено в Канкуні в 2012-му, який, радше, я б назвав у стилі Пікассо – таких нестандартних форм. Цей же монумент має більш звичну форму.

За основу взято найвідоміше фото радянського науковця з котом, бо він їх обожнював. Зазначу, що Юрій Кнорозов – радянський вчений, який народився в Україні, а жив і творив за часів Радянського Союзу.

Якщо говорити про його коріння, то в ньому змішана вірменська, українська та російська кров.

Місце відкриття пам’ятника, біля Великого музею світу майя, вибрали не випадково, адже він уособлює титанічну працю науковця.

Я радий, що такому великому вченому встановлено пам’ятник, однак в Україні, окрім назв вулиці в Харкові та Південному, де народився Юрій Кнорозов, нема нічого: ні монумента, ні наукового центру, ні гранітної таблички з його іменем, наскільки я знаю".

У далекому 1955 році радянський дослідник захищав кандидатську дисертацію "Повідомлення про справи в Юкатані" Дієго де Ланди, як етно-історичне джерело".

В цій праці Юрій Кнорозов описав, як він розшифровував писемність майя, ключова ідея якої полягає не в літерах чи окремих словах, а в складах. Доповідь науковця тривала лише 3,5 хвилин – комісія одразу вирішила присудити йому ступінь доктора наук.

Труднощі перекладу полягали в мізерній кількості пам’яток писемності майя, що збереглися до наших днів. Адже в 1562 році іспанський єпископ Юкатана Дієго де Ланда спалив колосальну кількість книг і пам’яток цієї культури, дізнавшись, що навернені до християнства майя продовжували ідолопоклонство.

Нагадуємо, що у лютому археологи знайшли в Мексиці незвичайне кільцеве поховання.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.