Першими жертвами нового закону про ІНП Польщі стали аргентинці

Аргентинська газета Pagina 12 стала першою, кого звинуватили в порушенні польського закону про Інститут національної пам'яті.

Про це повідомляє ТСН із посиланням на видання AFP та матеріали, опубліковані на сайті газети Pagina 12.

Громадська організація "Редут доброго імені", наближена до польського уряду, звинуватила сайт газети Pagina 12 і її журналіста Федеріко Павловського в "діях, спрямованих на шкоду польської нації і репутації польських солдатів".

Зазначається, що аргентинська газета використала фото 1950-х років, на якому зображений солдат польського антикомуністичного опору після Другої світової війни, у статті про єврейський погром у Єдвабному 10 липня 1941 року.

У відповідь аргентинський ЗМІ випустило другий матеріал, у якому підняло тему ревізіонізму, котрий став активним у сучасній Польщі. До того ж, видання звинуватило поляків в активній популяризації цензури критичних думок серед міжнародної спільноти.

Нагадаємо, зміни до закону про Інститут національної пам’яті, який передбачає покарання за покладання на поляків вини за злочини нацистів на польській території, а також заперечення "злочинів українських націоналістів", набули чинності 1 березня. 

Як повідомлялося, 3 березня в с. Павлокома відбулися поминальні заходи в пам’ять про 366 його українських мешканців, розстріляних в спланованій каральній акції відділами польського підпілля у 1945 році.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.