У Любліні спорудять пам’ятник "пароху Майданека" Омеляну Ковчу

У п'ятницю за таке рішення одностайно проголосували депутати ради міста Люблін.

Про це повідомляє "Kurier Lubelski".

о. Омелян Ковч з дітьми

"о. Ковч об'єднував усі народи: поляків, євреїв та українців. Мені б хотілося, щоб таких людей було більше" - сказав Генеральний консул України в Любліні Василь Павлюк.

Пам'ятник має постати в районі Дороги Мучеників Майданеку.

"Дуже хочеться, щоб пам'ятник був встановлений ще цього року, або на початку наступного" - заявив о. Степан Батрух, парох греко-католицької церкви у Любліні.

Планується, що монумент буде виконаний із грантіу та буде 2,5 метри заввишки. Вартуватиме близько мільйона злотих.

ДОВІДКА

Омелян (Еміліан) Ковч — священномученик УГКЦ, праведник України. Греко-католицький священик, що все своє життя присвятив допомозі ближньому. Будучи капеланом в Українській галицькій армії завжди перебував із вояками на передовій, щоб підтримати їх морально й фізично.

На парафіях, де він служив, одразу брався за організацію громадського та культурного життя парафіян. Проводив прощі та євхаристійні здвиги (собори) навіть у час радянської окупації. Був активним у суспільно-політичному житті українців, за що неодноразово переслідувався польською, радянською і нацистською владами.

Під час одного із своїх ув'язнень написав книгу — "Чому наші від нас втікають". Під час нацистської окупації допомагав євреям, врятував більше десятка осіб, зокрема відомого белзького рабина Арона Рокеаха.

Його допитували у тюрмі на Лонцького у Львові, де вимагали визнання вини і відмови від подальшого хрещення євреїв, а також відмови від протестів засудження дій нацистської влади. За свої дії був ув'язнений та відправлений до концтабору Майданек, де й помер та був спалений в крематорії.

Нагадуємо, що у січні в Римі вручили Відзнаку Блаженного Ковча за особистий приклад жертовності та гуманізму.

Більше про Омеляна Ковча читайте у публікаціях:

Омелян Ковч - священик концтабору Майданек

Омелян Ковч і Еміль Клугман у час людинонелюбства

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.