У Любліні спорудять пам’ятник "пароху Майданека" Омеляну Ковчу

У п'ятницю за таке рішення одностайно проголосували депутати ради міста Люблін.

Про це повідомляє "Kurier Lubelski".

о. Омелян Ковч з дітьми

"о. Ковч об'єднував усі народи: поляків, євреїв та українців. Мені б хотілося, щоб таких людей було більше" - сказав Генеральний консул України в Любліні Василь Павлюк.

Пам'ятник має постати в районі Дороги Мучеників Майданеку.

"Дуже хочеться, щоб пам'ятник був встановлений ще цього року, або на початку наступного" - заявив о. Степан Батрух, парох греко-католицької церкви у Любліні.

Планується, що монумент буде виконаний із грантіу та буде 2,5 метри заввишки. Вартуватиме близько мільйона злотих.

ДОВІДКА

Омелян (Еміліан) Ковч — священномученик УГКЦ, праведник України. Греко-католицький священик, що все своє життя присвятив допомозі ближньому. Будучи капеланом в Українській галицькій армії завжди перебував із вояками на передовій, щоб підтримати їх морально й фізично.

На парафіях, де він служив, одразу брався за організацію громадського та культурного життя парафіян. Проводив прощі та євхаристійні здвиги (собори) навіть у час радянської окупації. Був активним у суспільно-політичному житті українців, за що неодноразово переслідувався польською, радянською і нацистською владами.

Під час одного із своїх ув'язнень написав книгу — "Чому наші від нас втікають". Під час нацистської окупації допомагав євреям, врятував більше десятка осіб, зокрема відомого белзького рабина Арона Рокеаха.

Його допитували у тюрмі на Лонцького у Львові, де вимагали визнання вини і відмови від подальшого хрещення євреїв, а також відмови від протестів засудження дій нацистської влади. За свої дії був ув'язнений та відправлений до концтабору Майданек, де й помер та був спалений в крематорії.

Нагадуємо, що у січні в Римі вручили Відзнаку Блаженного Ковча за особистий приклад жертовності та гуманізму.

Більше про Омеляна Ковча читайте у публікаціях:

Омелян Ковч - священик концтабору Майданек

Омелян Ковч і Еміль Клугман у час людинонелюбства

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.