Лисичанськ отримав премію «Бельгійська спадщина за кордоном»

Комплекс споруд міста, що на Луганщині потрапив до п’ятірки номінантів конкурсу, який щорічно проходить за підтримки фонду короля Бельгії (Belgian Heritage Abroad Award 2017).

Диплом 22 лютого вручив місцевому краєзнавчому музею посол Бельгії в Україні Люк Якобс, повідомляє кореспондент Радіо Донбас Реалії, проекту Радіо Свобода.

 Будівля лікарні кінця 19-го століття, Лисичанськ

"Я дуже радий, що в Лисичанську є бельгійська спадщина. Наше керівництво було здивоване і вражене, що вона збереглася. І інформація про нього збереглася. Ми надалі будемо планувати, як підтримувати цю спадщину", – зазначив Якобс.

Наприкінці ХІХ-го століття бельгійські підприємці отримали від Російської імперії дозвіл інвестувати у промисловість регіону і побудували в місті повноцінний комплекс, який включав промислові та соціальні об’єкти.

Був збудований найбільший на той час в Європі содовий завод, а також вся необхідна для життя інфраструктура – лікарня, школа, будинки для будівельників та інженерів, а також гуртожитки для місцевих працівників. Всього було збудовано 33 об’єкти, з них до цього часу збереглися 30.

"Ми можемо помітити, що подібних архітектурних будівель в місті Лисичанську та прилеглих містах немає. Тобто був залучений іноземний капітал, іноземні інженери, і ці будівлі дуже відрізняються за своїм архітектурним стилем. В основному, все побудовано в стилі модерн", – розповіла директор Лисичанського краєзнавчого музею Ніна Бондар.

За її даними, лише 2 об’єкти сьогодні мають статус пам’ятника архітектури, решта навіть не перебуває на балансі міста, що може привезсти до втрати цих цінностей.

Нагадуємо, що днями на Донбасі встановили меморіальну дошку сотнику УНР.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.