400 снарядів часів Другої світової знайшли під Києвом

У лісі під с. Калинівка макарівського району Київської області знайшли 400 снарядів часів Другої світової війни.

Артилерійські снаряди різного калібру досі мають запали, тобто залишаються небезпечними, передає "ТСН".

Знахідку виявили місцеві мешканці й викликали вибухотехніків. За їх даними, снаряди використовувалися для знищення фортифікаційнийх споруд і бронетехніки.

"Корозія, пролежали в землі 70 років... Усі ці механізми порушені. Тобто, не знаєш, що може статися", - повідомив журналістам сапер Євген Баліцький.

"Людина, яка б могла з ними якісь механічні або термічні дії робити - скажімо, здати на метал, в якихось своїх цілях використовувати, як макет використовувати, це моглоб призвести жо фатальних наслідків", - говорить начальник управління реагування Головного управління ДСНС України в Київській обл. Анатолій Врублевський.

Працівники ДСНС обстежать інші ділянки лісу, аби переконатися, що подібних смертоносних знахідок більше немає.  

Нагадаємо, під час розкопок у столиці Мексики археологи знайшли десять людських скелетів, які було укладено по спіралі.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.