Київського Щорса перенесуть в Музей монументальної пропаганди — В’ятрович

На момент відкриття Музею монументальної пропаганди СРСР там можна буде побачити пам’ятник Миколі Щорсу, який нині стоїть на бульварі Т.Шевченка в Києві.

Про це в ексклюзивному коментарі "УНН" повідомив голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

"Я переконаний, що саме так і буде. Зважаючи на те, що пам’ятник Миколі Щорсу є цікавим зразком мистецтва радянської доби, він має бути збережений. Я сподіваюся, що він якнайшвидше буде перевезений", — сказав В.В’ятрович.

Також він зазначив, що перенесення пам’ятника допоможе вберегти його від подальшого вандалізму. 

"Таким чином, ми виконаємо дуже важливу частину декомунізації в Києві та зможемо врешті-решт врятувати цей пам’ятник від подальшого вандалізму, який провокується саме тим, що пам’ятник досі нагадує, що закон не виконаний", — додав В.В’ятрович.

Дивіться також:

Пам'ятник Щорсу пережив атаку вандалів.

На Франківщині знесли останній пам’ятник Щорсу.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.