Київського Щорса перенесуть в Музей монументальної пропаганди — В’ятрович

На момент відкриття Музею монументальної пропаганди СРСР там можна буде побачити пам’ятник Миколі Щорсу, який нині стоїть на бульварі Т.Шевченка в Києві.

Про це в ексклюзивному коментарі "УНН" повідомив голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

"Я переконаний, що саме так і буде. Зважаючи на те, що пам’ятник Миколі Щорсу є цікавим зразком мистецтва радянської доби, він має бути збережений. Я сподіваюся, що він якнайшвидше буде перевезений", — сказав В.В’ятрович.

Також він зазначив, що перенесення пам’ятника допоможе вберегти його від подальшого вандалізму. 

"Таким чином, ми виконаємо дуже важливу частину декомунізації в Києві та зможемо врешті-решт врятувати цей пам’ятник від подальшого вандалізму, який провокується саме тим, що пам’ятник досі нагадує, що закон не виконаний", — додав В.В’ятрович.

Дивіться також:

Пам'ятник Щорсу пережив атаку вандалів.

На Франківщині знесли останній пам’ятник Щорсу.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.