Українські науковці виступили на підтримку Центральноєвропейського університету

Низка середовищ українських науковців підписала заяву про академічну солідарність із Центральноєвропейським університетом, якому загрожує закриття.

Понад 100 істориків, які працюють в українських академічних установах та дослідницьких організаціях, виступили проти закриття університету, який розташовується в столиці Угорщині Будапешті. Науковці назвали рішення угорської влади, що перешкоджають діяльності університету, наступом на академічні свободи.

"Ми, українські історики, що підписалися, висловлюємо свою солідарність з Центральноєвропейським університетом у Будапешті та категоричну незгоду із схваленими 4 квітня цього року парламентом Угорщини законодавчими пропозиціями угорського уряду, що перешкоджають продовженню діяльності ЦЄУ в Будапешті й обмежують засади академічної свободи", — йдеться у заяві, яку оприлюднив сайт Historians

Підписанти назвали університет "одним із символів появи нової академічної й інтелектуальної культури в Центрально-Східній Європі" під час "холодної війни".

"Прийнятий закон викликає глибоке занепокоєння, оскільки він становить загрозу для вільного розвитку академічного життя в Центрально-Східній Європі. Ми підтримуємо усі зусилля академічної спільноти Центральноєвропейського університету, скеровані на оборону засад університетської свободи та продовження його наукових і освітніх проектів", — заявляють історики.  

Звернення адресоване безпосередньо Центральноєвропейському університетові, президентові Угорщини Яношу Адеру, прем’єр-міністрові Угорщини Віктору Орбану та міністру людських ресурсів Угорщини Золтану Балогу.

Повний текст заяви й список підписантів можна переглянути тут.

Викладачі Українського Католицького університету також висловили підтримку університету. 

"ЦЄУ є шанованим членом міжнародної академічної спільноти і його присутність в Угорщині була важливою для визнання угорської академічної спільноти на міжнародній арені. Запропоновані урядом зміни до законодавства несуть загрозу для академічної свободи і становлять небезпечний прецедент для наукової і освітньої діяльності в інших країнах. Ми з усією повагою звертаємося до уряду Угорщини з проханням відкликати запропоновані законодавчі нововведення і розпочати консультації з ЦЄУ…", —  написано у зверненні, оприлюненому на сторінці вишу у "Фейсбуці".

Текст звернення викладачів Українського Католицького університету 

Листа міністру Золтану Балогу на підтримку ЦЄУ надіслав і президент Києво-Могилянської академії Андрій Мелешевич.

Він наголосив на тісній співпраці та спільних проектах, які здійснюють ЦЄУ та Академія, а також спільності засадничих цінностей академічної свободи, критичного мислення та свободи слова, на яких ґрунтуються обидва університети.

"Деякі випускники навчання в НаУКМА та ЦЄУ повернулися в Україну, щоб зайняти провідні позиції в академічному та адміністративному середовищах, в той час, як інші позитивно впливають на розвиток України в бізнесі, державному секторі та громадських організаціях", — написав Мелешевич.

"Я пишу, щоб висловити солідарність НаУКМА з Центральноєвропейським університетом. Ми з пошаною просимо угорський уряд вступити в консультації щодо законопроекту, який може поставити під сумнів академічну свободу ЦЄУ і, відповідно, створити негативний прецедент не тільки для Угорщини, а й для інших країн Європи", — додав президент Могилянки.

 Для збільшення тисніть сюди.

Нагадаємо, 4 квітня угорський парламент схвалив законопроект від уряду країни, який планує зобов'язати Центральноєвропейський університет узгоджувати вручення дипломів угорського зразка тільки за згодою з урядом. Керівництво вишу вважає, що ці дії спрямовані на те, щоб закрити заклад.

За повідомленням "Німецької хвилі", угорська влада стверджує, що заснований у 1991 році меценатом та мільярдером Джорджем Соросом Центральноєвропейський університет мав "несправедливу перевагу" перед іншими університетами країни. Угорський прем'єр заявив, що "університет Сороса" весь час "шахраював", оскільки міг одночасно надавати дипломи угорського та американського зразка.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.