Спецпроект

Польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України. ФОТО

26 квітня активісти польських націоналістичних організацій розібрали на кладовищі с. Грушовичі поблизу Перемишля надгробний пам'ятник воякам УПА.

Надгробок до цього вже плюндрувався вандалами, передає "Українська правда". Поліція не втручалася, а війт гміни Стубно Януш Слабіцький навіть дав свою згоду на дійство.

Зокрема він заявив, що пам'ятник усунуто в рамках громадської ініціативи, оскільки він псував естетичний вигляд кладовища, був нестабільний, а відтак небезпечний для оточення.

 Фото: portalprzemyski.pl 

Крім того, Слабіцький  додав: "якщо глибоко копати, то можна викопати якісь людські останки", а в майбутньому це буде місце для поховання. Натомість, елементи розібраного пам'ятника можуть бути використано в будівництві", — передає сайт portalprzemyski.pl.

Об'єднання українців у Польщі (ОУП) вже висловило свій рішучий протест із приводу руйнувань української могили.

"26 квітня сталася чергова антиукраїнська провокація у Підкарпатському воєводстві розбір залишків українського місця пам'яті в селі Грушовичі, гміна Стубно. Два роки тому це місце пам'яті було зруйновано невідомими вандалами, а нинішня акція здійснена "групою активістів", в якій участь взяв війт зміни Стубно, а патронат взяла на себе політична партія "Національний рух", — йдеться в заяві організації.

 Фото: portalprzemyski.pl

У документі підкреслюється, що організатори провокації не приховують, що їх метою є перешкоджання відзначенню 70-ї річниці операції "Вісла", тобто депортації 140 тис. українців з рідних земель Холщини, Підляшшя, Надсяння й Лемківщини на північ і захід Польщі.

В Об’єднанні нагадали, що безкарність і відсутність реакції польської держави на дії "невідомих зловмисників" упродовж 2015—2016 років лише заохочують зловмисників в Польщі та Україні до таких провокацій.

 Фото: portalprzemyski.pl

"На жаль, так і сталося. Безкарність робить сміливішими. Тому ті, хто прагне підпалити польсько-український кордон, за кожним разом роблять крок уперед",— йдеться в заяві ОУП.

У ній наголошується, що настав час аби польський уряд і підлеглі йому служби правопорядку і безпеки здійснили рішучі кроки.

"Звертаємося з пильним закликом до пані прем’єр Беати Шидло, аби вона сприйняла цю справу як пріоритетну для забезпечення громадського спокою у країні", — закликають автори заяви.

 Фото: portalprzemyski.pl 

У ній також є заклик до польської громадської думки "не піддаватися на антиукраїнські провокації" і не погоджуватися на "плюндрування могил, розпалювання ненависті на національному грунті, а також приниженні осіб інших національностей".

Голова Українського інститут національної пам’яті Володимир В’ятрович назвав руйнування могил логічним продовженням операції "Вісла", а російську сторону — єдиною, хто зацікавлена в цьому.

"На відміну від випадків плюндрування польських пам'ятників в Україні, в Польщі сьогодні руйнують відкрито, ще й наголошуючи на легальності вандалізму. Знищення 26 квітня пам'ятника УПА на цвинтарі в Грушовичах коло Перемишля оголошено "першим легальним демонтажем нелегального пам'ятника". Війт села заявив, що "не боїмося наслідків цієї акції з української сторони". Міг би сказати й відвертіше — "очікуємо на заслужене заохочення з російської сторони". Так не засуджений злочин комуністів — акція "Вісла" — надихає нове покоління шовіністів", — написав В’ятрович у своєму "Фейсбуці".

Не приховував свого обурення й народний депутат України Микола Княжицький:

"Після нищення українських могил у дні вшанування 70-х роковин акції "Вісла" польським ініціаторам цього вандалізму залишилось ще визнати справедливість пакту Молотова Рібентропа і виправдати вбивства та виселення поляків сталінським і гітлерівським режимами".

Нагадуємо: Упродовж 2014 – 2016 років у Польщі невідомі вандали зруйнували і осквернили 14 могил і пам’ятних знаків українцям. Донині жоден не відновлений. В Україні провокатори цього року осквернили пам’ятники загиблим полякам у колишньому селі Гута-Пеняцька на Львівщині і меморіальний комплекс у Биківні на Київщині.

Однак українська сторона одразу відчистила образливі написи і заявила, що готова відновити пам’ятники. Втім польська сторона зволікає з цим питанням.

Читайте також:

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Сплюндрований пам'ятник у Верхраті відчистили

Польські активісти: Відозва з Верхрати

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.