АНОНС: У Києві презентують аналітичний звіт про європейські законодавчі практики з декомунізації

Дослідники презентують аналітичний звіт, чим українська реформа декомунізації відрізняється від аналогічних в інших європейських країнах та як іноземні науковці оцінюють результати відкриття архівів радянських спецслужб в Україні.

Презентація приурочена до другої річниці прийняття "декомунізаційного пакету законів", яка минула 9 квітня.

У презентації візьмуть участь:

  1. Сергій Рябенко — співавтор аналітичного звіту, юрист Українського інституту національної пам’яті.
  2. Андрій Когут — співавтор аналітичного звіту, директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України.
  3. Др. Дмитро Мєшков — науковий співробітник Nordost-Institut (Інститут історії та культури німців у Північно-Східній Європі).

В аналітичну звіті, що презентують на прес-конференції, автори розглядали законодавчі практики Чехії, Польщі, Литви, Латвії, Естонії, Німеччини, Словаччини, Болгарії, Албанії, Угорщини, Молдови, Грузії і Румунії, та аналізували європейські документи — резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ та рекомендації Комітету міністрів Ради Європи.

 

Окремо буде представлена архівна складова декомунізації — як оцінюють іноземні дослідники роботу в українських архівах після проведення реформи та як виглядає аналогічна європейська практика.

Також на завершення учасники покажуть інформаційний ролик про те, як отримати доступ до документів комуністичних спецслужб в Україні.

12 квітня, середа, 14.30

Місце: Український кризовий медіа-центр,вул. Хрещатик, 2, м. Київ.

Вхід вільний.

 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.