В Інтернеті з'явився сайт із базою декомунізованих населених пунктів

В Інтернеті з'явився сайт "Перейменовані населені пункти та райони України" із повним переліком декомунізованих населених пунктів.

Про це повідомив "Історичній правді" розробник сайта Максим Кобєлєв.

"Давно хотів зробити, і частково був зробив, але довести до ладу ніяк руки не доходили. Оскільки в мене назбиралося море інформації, то я подумав чи не варто якоїсь її викласти у відкритий доступ. Бо ця інформація справді багато кому може стати в пригоді", - поділився Максим історією створення сайта.

Сайт являє собою невибагливу сторінку, в центрі якої - таблиці з переліком перейменованих населених пунктів. Таблиця розподілена на категорії: "Нова назва", "Колишня назва", "Тип" (село, смт, місто), "Регіон" (область), "Район" і "Постанова ВРУ" (відповідно до якої перейменовано).

Доступна також функція пошуку за цима параметрами. Окремо є вкладка зі списком декомунізованих районів.

 

Ліва бічна панель містить коротку довідку про те, що таке декомунізація та про деякі її особливості.

Перелік подається за даними Українського інституту національної пам'яті і є вичерпним списком усіх населених пунктів і районів, що одержали нові назви в рамках декомунізації.

Сайт доступний за лінком http://renamings.in.ua.

Діяльність Максима Кобєлєва не обмежується тільки створенням сайта з декомунізованими містами.   

"По-перше, я програміст, по-друге, цікавлюся, відстежую і беру участь в декомунізації. Море годин витратив протягом останніх років, наприклад, на збір інформації про перейменування вулиць у населених пунктах України. На основі цих даних оновлюю інформацію і "Вікіпедії", раніше також на "Гугл-мапах", - розказав Кобєлєв "Історичній правді".

Нагадаємо, раніше викладали онлайн базу всіх перейменованих міст, сіл, селищ і районів у вигляді онлайн-таблиці.

Дивіться також:

50 тисяч декомунізованих вулиць. Інфографіка від Інституту нацпам'яті

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.