Перепрошуємо. Пам’ятник Володимиру постраждав раніше. Спростування

Учора "Історична правда" опублікувала новину про те, що окрім пам’ятника Олені Телізі вандали залили фарбою монумент князю Володимиру Великому. Це не відповідає дійсності.

Редактор нашого сайта, який вдень брав участь у спонтанній толоці киян і відчищав від фарби пам’ятник видатної поетки, емоційно і некритично сприйняв інформацію, опубліковану в соціальних мережах.

Інцидент з пам’ятником Володимиру Великому стався 26 вересня 2016 року.  Плями на фото, яке ми мали необережність опублікувати вчора, ідентичні старим на вересневих фото.

Ми не маємо іншої можливості запобігти подальшому поширенню недостовірної інформації, ніж усунути її зі стрічки новин та повідомити про це наших читачів.

Ми цінуємо довіру наших читачів, прагнемо подавати тільки правдиві й актуальні відомості, тому нам дуже прикро за помилку. Просимо вибачення.    

 

 

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.