Війна пам’ятників у Києві. Сплюндрували монумент Олені Телізі у Бабиному Яру. ФОТО

У суботу, 18 березня стало відомо, що пам’ятник Олені Телізі у Києві невідомі облили червоною фарбою.

Про інцидент повідомляє Українська правда.

Сплюндрований пам'ятник Олені Телізі у Бабиному Яру. Фото: Юрій Онищенко, 18 березня 2017 року

Пам’ятник був відкритий 25 лютого цього року у Бабиному Яру, де була похована розстріляна нацистами поетка.

Раніше повідомлялося про цілу хвилю актів вандалізму над польськими і болгарськими місцями пам’яті на Львівщині та Одещині, а також у Биківні під Києвом.

Небачений раніше сплеск вандалізму пов’язують із активністю російських спецслужб і агентів впливу. Нещодавні акти вандалізму у Львові, Підкамені та Гуті Пеняцькій відрізняються тим, що образливі написи зроблені буквально одним почерком.

Попри заяви Національної поліції, політиків та дипломатів відповідним органам досі не вдалося спіймати злочинців.

Читайте також:

В пошуках "своєї" України. Від Підмосков'я до Бабиного Яру

Олена Теліга: "Життя - це боротьба, а боротьба - це справжнє життя"

---

МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ ЗНОВУ СПЛЮНДРУВАЛИ

Війна пам'ятників триває. Тепер у Підкамені

Вандалізм у Підкамені та Львові. Реакція органів влади та дипломатів

Пам’ятник у Гуті Пеняцькій відбудований

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.