В’ятрович обурився недекомунізованим Брежнєвим

У Кам’янському (колишній Дніпродзержинськ) Дніпропетровської області до переліку пам’ятників, які планують ремонтувати бюджетним коштом, включили недекомунізоване погруддя Леоніда Брежнєва.

В Українському інституті національної пам’яті обурені цим рішенням, повідомляє "Новинарня".

Подальше існування пам’янику на одній із центральних площ міста у місцевому самоврядуванні пояснюють "музеєфікацією".

Погруддя Леоніду Брежнєву у Кам'янському

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович називає таку "музеєфікацію" "фейком" та планує звернутися до міськради Кам’янського, аби пам’ятник був демонтований.

Як поінформували в Кам’янській міськраді, на ремонт головних місцевих пам’ятників виділили з бюджету близько 500 тисяч гривень. Однак як саме будуть розподілені ці кошти між сімома об’єктами, наразі невідомо.

Окрім пам’ятника Брежнєву, до переліку об’єктів, які планують ремонтувати за бюджетні гроші, включені також пам’ятники воїнам-афганцям, воїнам-визволителям, Тарасу Шевченку, Прометею, пам’ятник знак "Літак" та хрест на в’їзді в місто.

Як пояснили в міськраді, бюст генсека ЦК КПРС Брежнєва в Кам’янському не демонтований відповідно до вимог закону про декомунізацію через те, що він був оголошений відділом місцевого музею.

Секретар міської ради Олександр Залевський визнає, що це рішення "сумнівне".

"…Що ж до пам’ятника Брежнєву, рішенням міськради у квітні минулого року місце, де він стоїть, оголошене начебто територією музею під відкритим небом. Я листувався з офіційними структурами – Інститутом національної пам’яті, Міністерством культури, – і вони зазначили, що для того, щоб це було музеєм, має бути виділена земля і ще виконана купа нюансів, згідно із законодавством про музейну справу. Тобто саме рішення сумнівне. Але ж у нас "батьківщина застою" і, напевне, ще не пройшла ця "ейфорія", – сказав у коментарі "Радіо Свобода" Олександр Залевський.

Зазначається, що Дніпродзержинська (на той час) міська рада оголосила бюст Брежнєва на площі Визволителів відділом музею історії міста "Міфи і реалії радянської епохи" та назвала таким, що не підлягає демонтажу.

Проукраїнські організації міста висловили обурення рішенням міськради.

Їхню позицію підтримує голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович:

"Пам’ятник має бути демонтований. Він чітко підпадає під вимоги закону про "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" – адже Леонід Брежнєв займав керівні посади в Компартії та СРСР, а значить, має бути усунутий із публічного простору. Уже після того, як його демонтують, він справді може існувати в якомусь із чинних музеїв. Але оголошення території навколо пам’ятника "музеєм" абсолютно суперечить нормам закону про музейну справу. Це абсурдна ідея. Адже музей – це установа зі своїми фондами, експонатами, приміщеннями".

За словами В’ятровича, до УІНП зверталися з приводу пам’ятника Брєжнєву місцеві активісти ще в процесі декомунізації, у квітні 2016 року.

"Тоді ми дали їм пояснення, що бюст Брежнєву однозначно має бути демонтований, і оголошення його "експонатом музею" не відповідає закону. підпадає під вимоги закону про декомунізацію відповідно до посади й партійної приналежності. Але ми сподівалися, що на цьому питання вичерпано. А тепер дізнаємося, що пам’ятник не демонтований. Більше того, його ще й збираються ремонтувати", – визнав Володимир В’ятрович.

Відповідаючи на запитання, чи планує УІНП звертатися з цього приводу до Кам’янської міськради, голова Інституту сказав: "Так, я думаю, що ми звернемося до них на цю тему".

Нагадуємо: Леонід Брежнєв – перший секретар ЦК КПРС (1964—1966), генеральний секретар ЦК КПРС (1966—1982), голова президії Верховної Ради СРСР (1960–1964, 1977–1982), маршал Радянського Союзу (1976), чотириразовий Герой Радянського Союзу , Герой Соціалістичної праці – народився в 1906 році у місті Кам’янське. На той час воно називалося так само, як зараз, після декомунізації.

Усі публікації за темою ДЕКОМУНІЗАЦІЯ

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.