Гройсман доручив залучати "Вікіпедію" до навчального процесу з історії та інших предметів

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман підтримав пропозиції громадськості, спрямовані на розвиток україномовного розділу “Вікіпедії”. Голова уряду доручив органам виконавчої влади сприяти їх реалізації в 2017 році.

Про це зазначено на Урядовому порталі. Зокрема, громадськість запропонувала:

- внести зміни до навчальних програм з інформатики, географії, історії та літератури для учнів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів щодо використання україномовного розділу "Вікіпедії";

- надати студентам можливість підготовки матеріалів для "Вікіпедії";

- сприяти проведенню української частини міжнародного конкурсу "Вікі любить пам’ятки";

- сприяти проведенню конкурсу з розміщення наукових робіт в українському розділі "Вікіпедії".

ДОВІДКА:

15 січня 2001 року з’явився перший (англомовний) розділ відкритої багатомовної мережевої енциклопедії "Вікіпедія". Це найбільша в світі енциклопедія, яку може редагувати, читати, використовувати кожен.

"Вікіпедія" має 292 мовні розділи та містить близько 41 млн. статей. Україномовний розділ "Вікіпедії" налічує 650 тис. статей і посідає 16 місце серед всіх розділів за кількістю статей.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.