У Коростені на Житомирщині провели декомунізацію навиворіт

У м. Коростені Житомирської області своєрідно виконали закон «Про засудження нацистського і радянського тоталітарних режимів».

23 грудня 2016

Місцевий телеканал повідомляє, що жодного пам’ятника на честь діячів СРСР не знесли. Натомість, їх просто перейменували.

Так, колишній пам’ятник комсомольцям Коростеня переназвали на честь "молоді Коростеня ХХ століття". Монумент червоному комдиву Миколі Щорсу став називатися пам’ятником "Учасникам Української революції початку ХХ століття".

А погруддя коростенському більшовику Лук’яну Табукашвілі, який служив начальником бронеколони 1-ї Української радянської армії та бронепотяга "Комуніст Коростенського району" в 1919 роках перейменували на пам’ятник "залізничникам-коростенцям".

Детальніше дивіться в сюжеті:

Теми

Дивіться також

На Хмельниччині невідомі знесли погруддя енкаведисту Антону Одусі

У Києві магазин одягу випустив сережки з елементами радянської символіки

Проспект Небесної сотні в Одесі не носитиме імені Жукова

На Чернігівщині перейменували дві останні вулиці імені "єдинороски" Терешкової

Місто Володимир позбулося приставки "-Волинський"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

28 березня 2025 — Олександр Скрипник

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

26 березня 2025 — Наталя Ємченко

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

20 березня 2025 — Святослав Липовецький

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

18 березня 2025 — Володимир Філенко

Всі тексти «Історичної правди»

28 березня, 11:07

У Києві відкрилася виставка "Гривня. Більше ніж гроші"

28 березня, 10:39

Тімоті Снайдер, Марсі Шор і Джейсон Стенлі залишають Єльський університет

27 березня, 16:10

АНОНС: У Чехії відбудуться публічні лекції Олександра Зінченка

27 березня, 09:44

До Собору святого Юра у Львові повернули крісло Андрея Шептицького

Всі новини