Міністр-фальсифікатор історії став "Людиною року" Росії

Російський міністр культури Володимир Мединський одержав премію "Людина року" від Російського біографічного інституту за підтримку російського кінематографу та успішне проведення Року російського кіно.

Про це повідомляється на сайті Міністерства культури РФ.

"Я приймаю цю премію від імені Міністерства культури, яке спільно з Фондом кіно проятгом цього року активно займалося підтримкою російського кіно", — сказав Мединський. — "Відбулося понад три тисячі заходів, уперше з 1970-х років почалася програма кінофікації регіонів у рамках якої відкрито більше ста нових кінотеатрів".

Окрім міністра культури "Людиною року" визнали також президентів Росії та Казахстану Володимира Путіна та Нурсултана Назарбаєва, патріарха Московського Кирила, Голову Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіна, режисера Микиту Михалкова та ще низку діячів науки, медицини, журналістики, кіно тощо – усього 38 осіб.

Премією також відзначили телесеріал та фільм року. Ними стали, відповідно, багатосерійний фільм "Софія" та кінострічка "28 панфіловців".

Премію "Людина року" заснував 1993 року Російський біографічний інститут.

Нагадаємо, що Володимир Мединський опинявся в центрі кількох скандалів, пов’язаних із темами російської історії. Так, він заявляв, що бій 28-ми панфіловців під час оборони Москви в 1941 році (якого насправді не було), - це "свята легенда", а історики, які розвінчують цей міф – "закінчені нікчеми".

Іншого разу група істориків з Російської академії наук публічно звинуватила Мединського у лженауці та міфотворчості та закликала позбавити його звання доктора історичних наук.

Ще раніше Мединський висловив переконання, що російському народові подолати всі катаклізми та випробування протягом історії допомогла "зайва хромосома".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.